Однією з особливостей Ямполя є велика кількість парків та скверів, яких в нашому селищі аж п’ять.

Проте, кількість не завжди означає якість. Тож, сьогодні ми відвідаємо всі ямпільські парки та спробуємо визначити, на скільки вони відповідають вимогам мешканців селища.

Одним з найстаріших в Ямполі є парк, що розташований неподалік районного відділу внутрішніх справ. З історичних джерел відомо, що він був закладений на місці головної площі селища, яка мала назву «базарна».

Парковий масив оточений спорудами кінця XIX-го століття, які формували обличчя тогочасного Ямполя. Це і будівля районного відділу внутрішніх справ, яка колись належала одному з ямпільських купців, будівля колишньої економії поміщика Миколи Неплюєва, в якій пізніше знаходився райвиконком, залишки стіни зруйнованого торгового ряду. Тут дійсно цікаво, відчувається дух ямпільського минулого.

В зовсім непоганому стані тут перебувають зелені насадження. Відчувається, що колись за ними ретельно доглядали. Серед переваг парку можна виділити і те, що в ньому рідко можна зустріти ворон, які масово заселили інші ямпільські парки. Візитною карткою парку можна назвати обеліск на честь командирів Ямпільського партизанського загону «За Родину», який в 2013 році був більш­-менш приведений в належний стан.

Але вистачає тут і недоліків. Першими на очі потрапляють пішохідні доріжки, які знаходяться в жахливому стані. Одні з них були засипані щебенем, який з часом перетворився на груду каміння, а інші вмощені тротуарною плиткою, яка вже давно вичерпала свій ресурс. Тож, рухатись парком доволі важко. Відсутні тут і умови для відпочинку людей. В центральній частині є кілька більш-­менш пристойних лавок з урнами для сміття, але їх тут зовсім мало. У вечірній час парк не освітлюється, про ліхтарі тут нагадують лише поодинокі стовпчики, які залишились з радянських часів. Не можна знайти тут і елементарного туалету, що теж не додає зручності відвідувачам парку.

Що стосується чистоти, то тут прибирають не регулярно, а час від часу. Переважно працівники розташованих неподалік установ та учні місцевих шкіл. Проте, не можна сказати, що це брудний парк.

Якщо рухатись Ямполем з півночі на південь, то наступним парковим масивом є парк навколо братської могили та Меморіалу землякам­-визволителям.

Колись на цьому місці височів величний Спасо­-Преображенський храм, який був побудований в 1796 році, але у роки громадянської війни, під час бойових дій, зазнав нищівної пожежі. Можемо припустити, що на місці згарища ямпільчани заклали парк, в якому після Другої світової війни вирішили вшановувати визволителів селища: в 1955 році, після прийняття урядом Постанови про перенесення окремих поховань в одне, в парку зробили братську могилу. В 70-х роках поруч побудували Меморіал на честь ямпільчан, які загинули або пропали безвісти на фронтах війни. В 2001 році історична справедливість була відновлена – на його колишньому місці був відбудований Спасо­-Преображенський храм. При цьому північна частина парку, де знаходяться братська могила та Меморіал, при будівництві не постраждала і продовжує служити ямпільчанам.

Говорячи відверто, тепер цей парк важко назвати окрасою Ямполя. Найбільший його недолік – якість зелених насаджень, адже більшість дерев знаходиться в аварійному стані і вже давно перетворились на місце для гніздування ворон. Цього року дерева в парку значно підрізали, можливо весною, після того як в них відросте молоде гілля, вигляд парку покращиться.

Цей парк ямпільчани ніколи не використовували для відпочинку, для більшості він має меморіальне значення. Але і ті, що були б не проти прогулятись парком, не знайдуть тут ні лавок, ні ліхтарів, ні урн для сміття. Невелика тротуарна доріжка знаходяться в більш­менш хорошому стані, її відремонтували кілька років тому паралельно з реконструкцією пам’ятника. Тут теж немає туалетів, але вони знаходяться неподалік: ­ поруч з «Віковим дубом» та на території автостанції «Ямпіль».

Цікаво, що в парку досі залишилась частина приміщення колишнього тиру ДТСААФ (поруч з водонапірною баштою), яке зараз використовують для господарських потреб прибиральники, яких тут можна зустріти досить часто.

Парк, який в Ямполі прийнято називати «Центральним», розташований посеред головного бульвару селища.

Він був закладений після 1967 року, коли Ямпіль отримав статус районного центру і керівництво району прийняло рішення перенести центр населеного пункту з вулиці Леніна на сучасне місце. Між новозбудованими адміністративними будівлями і заклали цей парк. Через свою близькість до найбільших магазинів, кафе та закладів культури, він став зручним для більшості ямпільчан, які полюбили відпочивати саме тут.

Сьогодні він далекий від уявлення про ідеальне, або хоча б пристойне місце відпочинку. Територію парку навіть візуально можна поділити на дві умовні частини, які разюче відрізняються між собою. Та його частина, що знаходиться ближче до будівлі райдержадміністрації цілком впорядкована. Тут рівно, є чудова каштанова алея з більш­менш рівними деревами, а ближче до адмінбудівлі ростуть завжди зелені декоративні ялинки та туї. Інша ж частина парку, особливо та, що примикає до площі, перебуває в значно гіршому стані. Через нерівність рельєфу, чи прогалини, що були допущені при плануванні, вона постійно заливається талими водами. Дерева в цій частині парку менш доглянуті, мабуть саме через це їх загніздили ворони, які створюють відвідувачам естетичний дискомфорт.

Інфраструктура цього парку, напевно, найкраща в Ямполі. Асфальтованими доріжкам можна зручно пересуватися, а нещодавно в парку встановили і дитячий майданчик. Туалету тут теж немає, але ямпільчани знають, що його можна знайти поруч ­ за будівлею колишнього «Гастроному». Серед переваг парку можна назвати близькість до закладів громадського харчування і декількох літніх кафе. А влітку, у вихідні дні, тут ще й проходять дискотеки під відкритим небом. Серед недоліків парку­ відсутність освітлення, через що тут вночі часто орудують вандали, ворони, яких ми вже згадували, та жахливі пошкоджені лавки.

Треба відмітити, що тут завжди чисто. Принаймні, двірники щоранку прибирають парк після його нічних відвідувачів.

Є в Ямполі і так званий «Заводський» парк, який прикрашає територію перед адмінбудівлею механічного заводу.

Скоріш за все, його заклали при будівництві нового виробничого майданчика підприємства. В цьому парку відсутня будь-­яка інфраструктура для відпочинку, будь-­які пам’ятники чи скульптури. Є лише цілком пристойні пішохідні доріжки та доглянуті алеї, якими час від часу люблять прогулятись ямпільчани.

Кілька років тому в парку прибрали лавки, що стояли на центральній алеї. Слід відмітити, що хоч найкращі часи механічного заводу вже давно позаду, брудно в цьому парку не було ніколи. Навіть в скрутний час працівники підприємства прибирали опале листя, обрізали та білили дерева.

Наймолодшим парком Ямполя є парк «55-­річчя Перемоги», який розташований неподалік школи №2.

Цікаво, що його заклали на місці цвинтаря, на якому більш ніж двадцять років не було поховань. Цей парк міг стати кращим в селищі, ідея його дизайну дійсно була цікавою і передбачала фонтан, бесідку, алею з освітленням та інші цікаві елементи сучасної паркової інфраструктури. Але не склалося, ямпільчани не захотіли розважатись на місці колишніх могил, а головна прикраса парку – фонтан, швидко зіпсувався.

Спробу відродити парк в середині 2000-х років теж не можна назвати успішною. Замість фонтану, що до того часу перетворився у смітник, спорудили Пам’ятний знак жертвам голодоморів та політичних репресій, але без постійного догляду він теж швидко прийшов у непридатність.

Сьогодні це один з найгірших парків Ямполя, у якому можна зустріти лише людей, які таким чином скорочують дорогу. Тут немає лавок, хороших пішохідних доріжок, освітлення, хоча ліхтарі до цього часу знаходяться в робочому стані. Взагалі, складається враження, що цей парк тримають лише, щоб це місце в центрі селища не пустувало.

Мало хто пам’ятає, але на початку 90-х років в Ямполі міг з’явитись і шостий парк з розвиненою інфраструктурою. Його планували закласти на місці сучасних чагарників між річкою Петушок (Студенок) та лазнею. Тут мали з’явитись сучасні пішохідні доріжки з освітленням та фонтанчиками, атракціони, літній кінотеатр, спортивні споруди та багато іншого. Через всім відомі події проект так і не вдалось реалізувати, зараз про нього нагадують лише інформаційні стенди в одному з кабінетів районної державної адміністрації. 

2 thoughts on “Прогулянка Ямполем: парки та сквери

  1. Цiкава розповiдь. Ще можна сюди вiднести березовий гай за лiкарнею по вул. 50 рокiв Жовтня. Але, нажаль там вiдсутня будь-яка iнфраструктура для вiдпочинку.

Comments are closed.