Кому довірити здоров’я своєї дитини? Напевно цим питанням час від часу переймаються всі батьки, яким дуже важливо усвідомлювати, що за їх дитиною спостерігає справжній професіонал – уважний, досвідчений та професійний лікар-педіатр.

Досить багато схвальних відгуків від вдячних пацієнтів та їх батьків доводиться чути про роботу завідувача педіатричним відділенням Ямпільської центральної районної лікарні Сергія Гука. Саме в особі цієї людини мешканці району знайшли надійного лікаря для своїх дітей.

Сьогодні ми вирішили поспілкуватись з дитячим лікарем про його роботу та актуальні проблеми медичного забезпечення найменших мешканців району.

Сергію Васильовичу, розкажіть про себе?

Я народився в селищі Поліське Київської області неподалік Чорнобиля. Пізніше ми з родиною переїхали в Полтаву. В 1988 році я поступив на навчання в Яготинське медичне училище – це навчальний заклад, який працював в Чорнобилі, але після аварії на ЧАЕС був евакуйований до Яготина. Після закінчення медучилища вступив до Української медичної стоматологічної академії в Полтаві, яку успішно закінчив в 2000 році. В інтернатурі Харківського інституту вдосконалення обрав спеціальність «педіатрія».
Після здобуття вищої освіти працював в Білопіллі, в Ромнах, в дитячій обласній лікарні та в управлінні охорони здоров’я. В Ямполі працюю вже другий раз, спочатку приїхав в 2005 році і пропрацював тут десь півтора року, вдруге повернувся в Ямпіль в 2000 році, де і працюють по теперішній час.

До речі, тут і планую працювати далі, якщо звичайно не закриють лікарню (посміхається).

Як Вам наш Ямпіль?

Ямпіль – класне містечко, якби такий населений пункт потрапив у руки гарному керівнику, то з нього можна було б зробити справжній ідеал. До речі, те саме стосується і Дружби, і Свеси. Взагалі, в нашому районі чимало можливостей для розвитку.

Що можете розповісти про роботу очолюваного Вами відділення?

Десь 70% роботи відділення – це робота його колективу, він у нас просто шикарний. Я знаю, що можу подзвонити дівчатам в будь-який час і вони завжди нададуть допомогу хворому. Тим більше, що ми ставимося до всіх пацієнтів однаково, а не залежно від грошей, як у великих містах. Нам однаково, хто до нас звертається, бідні – значить бідні, багаті – значить багаті.

Дуже добре, що у відділенні змогли зробити ремонт. Умови подобаються не лише місцевим пацієнтам, а і родинам з Росії, Білорусії та великих міст, які час від часу лікуються у нас. Щоправда, люди це зовсім не цінують і не бережуть, а ремонтувати знову немає за що.

Тож, педіатричне відділення працює у нас на повну потужність. По ліжкоднях у нас виконано план на 107%. При цьому, ми ніколи не госпіталізуємо хворих просто так, коли можна обійтись лікуванням в домашніх умовах.

А з якими проблемами Ви стикаєтесь сьогодні?

На жаль, проблем вистачає. Так, в 2010 році у нас був достатній запас медикаментів, практично ніхто нічого не купував за свої кошти. Навіть лікарі, що приїжджали з обласної лікарні дивувались, що у нас є все. Тепер же ми зовсім не отримуємо на це фінансування і маємо запас лише на 2-3 невідкладні випадки. А все необхідне для лікування дітей батьки вимушені купувати за власні кошти.

Проблема і з обладнанням, потрібен новий якісний УЗІ-апарат. Я вже не говорю про новий рентген-апарат, без якого взагалі не може існувати лікарня.

Окрім того, у нас в районі гостро не вистачає вузькопрофільних спеціалістів по педіатрії. Треба відправляти хворих в Шостку, чи в Суми, куди доїхати досить проблематично.

Не вирішеним залишається і питання з покинутими дітьми та дітьми, батьки яких позбавлені батьківських прав, яке, на жаль, час від часу виникає. При переведенні в інтернат, чи інший заклад вони певний час перебувають у нас для проходження обстеження. Це малі діти, які потребують постійного догляду, а при великому навантаженні медична сестра не має можливості приділити їм належну увагу. Потрібна окрема медична сестра і окрема палата. Така практика є в Конотопському районі, де при відділенні діє така палата «Гніздечко».

А як в районі проходить вакцинація дітей?

Це справжня проблема. В минулому році ми отримали лише 30% від необхідних вакцин. Існує, так званий, «первинний вакцинальний комплекс» для дітей до року життя, який робиться з метою її підготовки до дитячого садка і захисту від інфекційний хвороб, які найчастіше і проявляються у дитячому колективі. І ось, торік першої вакцини прийшло десь 20 штук при потребі в 160, а оскільки немає першої – не можна робити і наступні.

На щастя, в районі відкрилась аптека, де таку вакцину можна замовити батькам, але вона коштує 350-400 гривень. Звичайно, що така сума багатьом не по кишені, а багато хто з батьків думає «я зараз куплю, а завтра вона прийде безкоштовно». В результаті багато дітей залишається без вакцинації.

Що в такому разі їм загрожує, чи беруть таких дітей в дитячий садок, чи школу?

Діти, які відвідують дитячий дошкільний заклад зобов’язані мати щеплення, але ж є підстави, коли з релігійних мотивів, чи через небажання батьків, вакцинація не проводиться. В такому разі скликається медична комісія, яка встановлює офіційну причину, чому дитина не була привита.

Завідуюча дитячого садка самостійно приймає рішення: приймати таку дитину, чи ні. Здорова, але не щеплена дитина, приймається в заклад на її розсуд. На скільки дана практика є правильною, сказати важко, але за кордоном дитину без щеплень теж можуть офіційно допустити до занять, але там діє жорстке неписане правило, що проходити вакцинацію необхідно.

До речі, в нашому районі були випадки, коли родина з дитиною виїжджала за кордон, і дитину не пропускали через відсутність щеплень. Довелось робити всі вакцинації за півтора місяці. Уявляєте, яке це навантаження на дитячий організм?

Чи всі діти мають доступ до медицини? Скільки Ваших колег працює в районі?

Наразі в районі працює п’ять лікарів-педіатрів: я, два в дитячій консультації, по одному в Свесі та Дружбі. Як мені відомо, в рамках реформи, педіатрів замінять сімейні лікарі, але у мене великі сумніви щодо цього.

Може це буде виправданим на західній Україні, де так було історично, а у нас для цього потрібен час. Дуже легко зламати те, що вже працює і дуже важко побудувати щось нове. 

1 thought on “На варті здоров’я ямпільських малят

  1. Бажаємо Вам міцного здоров’я, і нескінченного натхнення) Ви людина з великої літери!

Comments are closed.