Так званий закон «Про декомунізацію» ще не встиг вступити в законну силу, але вже наробив чимало галасу в громаді. Сьогодні ми спробуємо розібратися, що конкретно означатиме прийняття цього закону для мешканців Ямполя.

Мабуть найбільший резонанс в суспільстві викликали ті норми Закону України “Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їх символіки” (так закон називається насправді, – ред.), які стосується  перейменування вулиць, провулків, бульварів, назви яких містять у собі символіку комуністичного режиму та демонтажу таких пам’ятників та пам’ятних знаків.

В законі вказано, що перейменуванню підлягають назви не лише вулиць, а і цілих населених пунктів, у яких використані зокрема імена або псевдоніми осіб, які обіймали керівні посади у комуністичній партії починаючи з посад секретаря районного комітету і вище, вищих органах влади та управління СРСР, УРСР (УСРР), назви СРСР, УРСР (УСРР), а також назви, пов’язані з діяльністю комуністичної партії (включаючи партійні з’їзди), річницями Жовтневого перевороту 25 жовтня (7 листопада) 1917 року, встановленням радянської влади на території України або в окремих адміністративно-територіальних одиницях (крім назв, пов’язаних з опором та вигнанням нацистських окупантів з України або з розвитком української науки та культури).

«Декомунізація» вулиць

Очевидно, що під цю норму підпадає чимало ямпільських вулиць, які свого часу були названі (перейменовані) в честь діячів комуністичної партії та подій, що були пов’язані з цією політичною силою. Зокрема, не виникає сумніву, щодо чотирнадцяти вулиць райцентру та п’яти провулків до них: вулиця 50 років СРСР, Леніна з провулком,  Боженко з провулком, Комсомольська, Щорса з провулком, Кірова з провулком, Радянська, Коцюбинського, Куйбишева. Червоноармійська, Калініна, Жовтнева, Червонопрапорна з провулком, 50 років Жовтня. На перший погляд перейменування загрожує і вулиці, що була названа в честь засновника ямпільського партизанського загону «За Батьківщину» Красняка, який був секретарем райкому партії, але так, як його прізвище пов’язане з опором та вигнанням нацистських окупантів з України, під дію закону вона підпадати не може.

Доля ще двох ямпільських вулиць залишається під питанням. Мова про бульвар Ювілейний, який був названий в честь однієї з подій, що пов’язана з комуністичною партією, але водночас не містить у своїй назві пропаганди цього режиму. Те саме стосується вулиці Першотравневої, яка опосередковано пов’язана з діяльністю партії. Ну і звичайно, ні про яке перейменування інших 15 вулиць Ямполя не може йти й мови це вулиці Поліська, Гагаріна, Лісна, Шевченка з провулком, Лугова, Нова, Заводська, Горкого, Кооперативна, Миру, 75 Гвардійської дивізії, Садова, Дачна,Червоний кут, Пролетарська з провулком.

Дещо складніша ситуація, якщо символи комуністичного режиму містяться у назвах населених пунктів. На щастя, таких в Ямпільському районі лише два – це Комінтерн Антонівської сільської ради та Октябщина Ямпільської селищної ради. Впадає в око, що на відміну від перейменування вулиць, перейменуванням населених пунктів радянська влада майже не займалась. Навіть в той період зберігались назви Неплюєво, Воздвиженськ, Рождественський. Тож, можливо, цим не слід займатись і зараз.

Пам’ятник вождю та меморіальна дошка

Загальновідомо, що вимоги закону поширюються і на пам’ятники та пам’ятні знаки. На центральній площі Ямполя досі залишається пам’ятник В.І. Леніну, який згідно з законом є пам’ятником особі, яка займала керівні посади у комуністичній партії, вищих органах влади та управління СРСР, а отже підлягає демонтажу. Окрім того, до категорії пам’ятні знаки відноситься меморіальна дошка на фасаді колишнього будинку культури, яка містить напис «7 ноября 1922 года состоялся 5 съезд Советов Ямпольской волости» та звернення до «великого вождя пролетариата и беднейшего селянства по случаю  5 годовщины Октябрськой революции». Аналогічна дошка на фасаді райдержадміністрації, яка розповідає про роботу Ямпільського підпільного райкому партії в роки Другої світової війни є символом боротьби з нацисткою окупацією і демонтажу підлягати не може.

Не пізніше ніж за рік

Закон поклав обов’язок здійснити перейменування вулиць та демонтаж пам’ятників на органи місцевого самоврядування. В нашому випадку – це Ямпільська селищна рада, яка має провести цю роботу у шестимісячний строк з дня набрання чинності цим законом. Очевидно, що у такому разі нові назви вулиць та провулків будуть визначати депутати. Інша справа, якщо селищна рада не здійснить цих заходів протягом встановленого строку, тоді «декомунізаційні» зобов’язання перейдуть одноособово до голови селищної ради, яка буде зобов’язана у тримісячний строк прийняти це рішення у формі розпорядження.

Якщо ж і селищний голова буде зволікати з прийняттям цього рішення і не виконає його у встановлені строки, таке перейменування здійснюється розпорядженням голови обласної державної адміністрації. На перший погляд, це найгірший варіант. Звичайно, селищні депутати і голова прогнозовано захочуть тягнути час і зняти з себе відповідальність за перейменування, але якщо справа дійде до голови облдержадміністрації, то він у своєму розпорядженні навряд чи врахує місцеві особливості і Ямпіль знову отримає вулиці названі «з гори», а отже істотним чином нічого не зміниться.

 Глухівський шлях, Бондарівка, Клин, Гора…

Якщо справа все ж дійде до перейменування, то перед селищною громадою вперше постане питання, як назвати ці чотирнадцять «декомунізованих» вулиць.

Звичайно, не виключено, що місцева влада піде по шляху найменшого спротиву і зробить все  кулуарно, використавши якісь рекомендації, що будуть надіслані з Києва, чи присвоїть назви на свій розсуд. Але буде значно краще, якщо присвоєнню нових назв передуватиме широке громадське обговорення.

Досить цікавою є ідея про присвоєння ямпільським вулицям їх історичних назв, які досі використовуються в розмовній мові. З історичних джерел деякі з цих назв нам відомі. Для прикладу, сучасна вулиця Леніна називалась Глухівський шлях, Куйбишева – Бондарівкою, Щорса – Бродська, провулок Щорса – Кобрисівка, або Музикальна, Коцюбинського – Клин, Шевченка – Рябухівка, Червонопрапорна – Безуглівка, Кірова та Жовтнева – Лопатівка, Лісова – Саранів хутір, Першотравнева – Гора. Переконані, що ще більше історичних назв підкажуть ямпільські краєзнавці.

Також, непоганим варіантом є назвати селищні вулиці в честь відомих земляків, або осіб, що зробили великий внесок в розвиток Ямполя. Дійсно, ямпільська історія не починається 1922 роком, вона значно глибша і багатша. Чого варті лише такі постаті, як М. Неплюєв, О. Богомазов, С. Черненко. Багато ямпільчан заслужили повагу земляків на фронтах Другої світової війни, багато земляків ми пам’ятаємо, як видатних діячів культури, освіти та науки.

25 thoughts on “В Ямполі під перейменування підпадають 14 вулиць та 5 провулків

  1. Ну просто в стране занятся больше нечем , что поменяется после этого ?

    1. много чего поменяется.

      из-за того, что у многих до сих пор “усср” в головах,
      сейчас война на донбассе идет, и крым оккупирован.

      так вот, чтобы не было в Ямполе никаких намеков на “нр” и рефлексий
      по совку (где, кстати, не было частной собственности, а многие
      ли из негодующих здесь хотят поделиться своей квартирой/авто с коммуной?),
      надо избавляться от этой шелухи.

      1. должен поправиться, не по совку, а по коммунизму в
        данном случае.

  2. Головне, щоб цей закон запрацював. Пропоную новi назви вулиць:
    50 рокiв Жовтня – Сумське шосе;
    50 рокiв СРСР- Ботанiчна;
    Щорса – Шкiльна;
    Червонопрапорна- Госпiтальна;
    Червоноармiйська- Залiзнична;
    Боженка- Центральна;
    Радянська- Украiнська;
    Калiнiна- Урядова (так називають мiсцевi жителi);
    Куйбишева – вул. Дружби (напрямок траси на Дружбу);
    Ленiна- Глухiвська.

    1. Куйбышева пусть будет Бондаровка на… нада дружба
      и 50 л октября по другому а не какое-то шоссе как в ужастике епт

  3. лучше бы думали про экономику, а не улицы переименовывали. Разве от этого жить людям легче станет. Я не понимаю зачем?

  4. Головне питання скільке це буде коштувати и хто за це знову буде сплачувати…Спочатку треба комуналку сплатити , а потім якщо залишаться кошти щось змінювати. ..

  5. Под шумок этого закона осталось запретить Есенина, Булгакова, Маяковского и т.д., чтобы еще смачнее плюнуть в рожи миллионам “любителей” советской эпохи. Да что там: все, что было до Великого Майдана нужно стереть с памяти как наследие тиранической деспотии, а все шахты, заводы, метро и т.д. не просто переименовать, а взорвать и снести к чертовой матери как памятники проклятущему Совку!

  6. Не треба нічого вигадувати. Нам предки заповідали Бондарівку, Лопатівку, Старинці, Клин, Сарановщину, Кобрисівку… Чи погано звучать перейменовані з радянських міста Екатеринбург, Новгород-Великий, Петербург и т.д. и т.п. ? Поки ми не чіпали наших революційних “щорсів” з “петровськими”. Хай налаштовані на проросійський скептицизм у цьому питанні вгамуються. Треба повертатися до своїх витоків. Моя бабуся з дідусем, царство їм небесне, народилися і жили на вулиці Старинці.

  7. Это то малое, что мы можем сделать в память о тех, кто в одиночку боролся против лжи и несправедливости, о тех, кто не пережил голод, о тех кто не вернулся с тюрем и лагерей, о тех, кого исключали из вузов за инакомыслие и веру в Бога. История показала ни одна из коммунистических стран не является успешной.

  8. Пройду по Абрикосовой, сверну на Виноградную и на Тенистой улице я постою в тени…..Ю.Антонов 1981год

  9. Каждый шаг по декомунизации Украины,кадый снос уродливых изваяний кровавому тирану- сифилитику и извращенцу по кличке Ленка,вызывает истерику ватных мразей.Значит правильно делаем.

  10. Че то те. кто возмущается переименованиями ныне, не возмущается тем, что в улицы и города комунисты в свое времы переименовали тоже, а ведь если бы они не давали названьям улиц имена всяких недоносков, не нужно было бы сейчас о чем либо спорить вообще. это раз. Во-вторых, конечно есть чем заняться и есть дела по важнее чем переименования!! о капитаны очевидности!!! но нужно делать все , важное и не очень, и то делать и сего не оставлять

  11. “Документы режима Ленина—Сталина открывают в архивах, и с бумаг капает кровь, демонстрируя, кем на самом деле был «добрый дедушка Ленин». В соседних странах бывшего СССР памятники Ленину падают как кегли, принимаются законы о запрете коммунистической символики и идеологии как античеловечной. Привычный коммунистический электорат уходит — время берет свое, а те, кто остался, задают вопрос: а что сделали для нашей страны политические детки Ленина в последние годы?” Это написал накануне дня рождения Ленина неплохой российский журналист Матвей Ганопольский. О России. Я привел одну цитату из обширной статьи в МК далеко не проукраинского журналиста.

    1. От того что перейменуют улицы легче жыть не будет… как тут народ не может этого понять ) я в шоке. очередное отмывание денег и все ведутся…

  12. При чем здесь отмывание денег? Переименование улиц абсолютно бесплатное, было бы желание. Новые названия улиц будут указывать при купле- продаже, дарении, завещании недвижимости. Точно так же и с паспортами. Кто будет получать новый паспорт, получит штамп о регистрации с новым названием улицы. У всех остальных будет штамп со старым названием улицы. Никакого отмывания денег тут нету.

    1. на переименованиеж нужны будут деньги и немалые и большая часть из них как всегда разворуется!

  13. А что изменится от переименования улиц? Коррупция исчезнет? ЯМЗ и другие предприятия начнут работать – давать людям рабочие места и производить продукцию? Наша страна давно уже не страна, больой базар где ничего не производится, а всё покупается за границей и перепрадаётся. Или если снести памятник Ленину, начнут опять давать бесплатные квартиры? Всё это хрень полная, чтобы отвлечь людей от того чем занимаются чиновники и алигархи. А ещё на переименование улиц выделят деньги и чем больше будет улиц пееименовываться тем больше выделят денег и тем больше можно будет украсть.

  14. Пипец-дауны!!!Маразму нет предела.Иногда кажется что над Украиной чего-то посыпали заразного-на кого попало-крыша съехала

  15. Переименование нужно. Особенно возвращение старых исторических народных названий.
    Дико слышать истеричные возгласы: зачем деньги тратить? Что у нас более важных проблем нет? Для общества реальное изменение жизни начинается с изменения сознания.
    Отношения к себе самим , своей истории, к смыслу своей деятельности. Поэтому названия своих улиц, культурные смыслы нашей земли, уважение к прошлому – очень важны для человека и страны с которой он себя идентифицирует.
    Тут важно понимать и то, что названия улиц построенных в годы правления коммунистов менять не следует.

  16. Никаких денег на переименование улиц не нужно. Ни копейки. Зайдите на сайт института национальной памяти, там все написано. Какую экономику мы можем поднять, если даже не можем 15 улиц переименовать. Одним решением сессии(!)

Comments are closed.