Ямпільські вулиці та провулки, що отримали свої назви за радянської влади, вже стали на стільки звичними ямпільчанам, що мало хто замислюється на честь яких історичних постатей вони були названі.

Мало хто з мешканців селища зможе розповісти біографію Боженка, Куйбишева, Калініна, Коцюбинського та Щорса, пояснити їх внесок в розвиток Ямполя, чи України. Люди звикли до «радянських» назв і, мабуть, саме через це здебільшого не підтримують ініціативи по їх перейменуванню.

Сьогодні ми спробуємо з’ясувати імена яких історичних постатей носять ямпільські вулиці і яким чином життєвий шлях цих людей пов’язаний з нашим селищем.

[magz_title style=”red”]вулиця Боженка [/magz_title]

Центральна вулиця Ямполя названа в честь Василя Назаровича Боженка –  польового командира та військового діяча часів громадянської війни 1917—1921 років. Боженко відомий тим, що брав активну участь в знищенні Української Народної республіки.

У 1918 році на чолі Деміївського червоногвардійського загону брав участь у боях проти Центральної ради. На початку вересня В. Н. Боженко з титулом «командуючого усіма повстанськими силами» у селі Юринівка (нині село Степне Ямпільського району) займався організацією повстанських загонів, очолював повітовий військово-революційний комітет. Результатом його роботи стає злиття щонайменше 30 загонів у три з’єднання. Пізніше він був призначений командиром Таращанської бригади, брав участь у бойових діях проти Директорії і захопленні Києва 5 лютого 1919.

Як ми бачимо, життєвий шлях Василя Назаровича Боженка тісно пов’язаний з Ямпільським районом і, зокрема, з нашим селищем.

Історія села Степне, що зберігається в місцевій школі, містить запис: «В Юриновку (Степное, – ред) пришла сумская рота. Прибыл Боженко, который объединил всех в один отряд (позже – полк) и возглавил его. Было сделано несколько наступлений на Ямполь, на немецкие укрепления. Это была пробная атака, в которой сожгли ямпольскую церков».

Мова йде про  Спасо – Преображенський храм (на знімку), який у роки громадянської війни, під час бойових дій, зазнав нищівної пожежі. Цікаво, що відбудований на історичному місці храм зараз знаходиться на сучасній вулиці названій в честь В.Н. Боженка.

[magz_title style=”red”] вулиця Леніна [/magz_title]

Колись центральна вулиця Ямполя, що мала дореволюційну назву «Глухівський шлях», названа в честь Володимира Ілліча Леніна (справжнє прізвище Ульянов) – —революціонера, одного з головних творців  СРСР.

Володимир Ілліч один з організаторів Жовтневої революції, або збройного Жовтневого перевороту восени 1917 року. Його модифікація традиційної доктрини марксизму, відповідно до специфічних російських умов, отримала назву марксизм-ленінізм і використовувалась для обгрунтування комуністичної ідеології. У радянській історіографії і комуністичній пропаганді іменувався «вождем світового пролетаріату» та «основоположником ленінізму», всіляко оспівувався та звеличувався; про колишній культ Леніна досі свідчать численні пам’ятники на центральних площах міст і містечок на колишній території СРСР; його портрет був зображений на радянських грошових банкнотах.

Всупереч тому, що Ленін ніколи не був в Ямполі, на цій вулиці тривалий час знаходився пам’ятник цьому політичному діячу, зараз такий же пам’ятник знаходиться на центральній площі Ямполя.

[magz_title style=”red”] вулиця Коцюбинського [/magz_title]

Вулиця названа на честь Юрія Михайловича Коцюбинського – українського радянського діяча, який боровся за встановлення влади більшовиків в Україні.

З 1913 став членом РСДРП. В жовтні 1917 брав участь у «жовтневій революції» в Петрограді. Згодом брав участь у створенні в Україні Червоного козацтва. У грудні 1917 увійшов до складу першого більшовицького уряду України — Народного Секретаріату. У січні 1918 призначений головнокомандувачем збройних сил радянської Української Народної Республіки з центром у Харкові, Червоного козацтва. У 1919–1920 — керував більшовицькими державними і партійними органами в Чернігові та Полтаві. З лютого 1930 Коцюбинський — заступник голови, а з лютого 1934 — голова Держплану і заступник голови Раднаркому УСРР.

Не знайдено історичних відомостей, які пов’язували б Коцюбинського з Ямполем.

[magz_title style=”red”] вулиця Кірова [/magz_title]

Вулиця названа на честь Сергія Мироновича Кірова (справжнє прізвище — Костриков) –  радянський державний і політичний діяч. Перший секретар Ленінградського міського комітету ВКП(б) і член Політбюро ЦК ВКП(б).

Після жовтневої революції 1917 року, він перейшов на сторону більшовиків. Почалася його стрімка партійна кар’єра. У 1921 році на 10-ому з’їзді ЦК РКП(б) вибирається кандидатом у члени ЦК. В тому ж році стає Першим секретарем ЦК компартії Азербайджана. У 1923 році був вибраний членом ЦК РКП(б). В 1926 році Кірова обирають першим секретарем Ленінградського губернського комітету (обкома) і міськкома партії і Північно-Західного бюро ЦК ВКП(б). У складі групи ЦК направляється в Ленінград для ідеологічної боротьби з зинов’ївською опозицією. Увечері 1 грудня 1934 року в Смольному, де розташовувалися Ленінградський міськом та обком ВКП (б), Сергія Кірова пострілом в потилицю було вбито Леонідом Ніколаєвим. Це вбивство стало приводом для політичних репресій.

Не знайдено історичних відомостей, які пов’язували б Кірова з Ямполем.

[magz_title style=”red”] вулиця Щорса [/magz_title]

Вулиця названа на честь Миколи Олександровича Щорса – військового діяча періоду громадянської війни 1917–1922 років.

У серпня 1918 року він з’явився в нейтральній смузі, де зайнявся формуванням із повстанських загонів регулярних українських радянських військових частин. З 22 вересня 1918 року — командир Богунського полку в складі Першої української радянської дивізії. Від листопада 1918 року Микола Щорс одночасно з посадою командира полку суміщав обов’язки командира 2-ї бригади, до складу якої крім Богунського входив також і Таращанський полк. 6 лютого 1919 року о 10-й годині ранку Богунський полк під його командуванням узяв Київ.

Загинув Микола Щорс 30 серпня 1919 року в бою на Житомирщині при нез’ясованих обставинах.

Не знайдено історичних відомостей, які пов’язували б Щорса з Ямполем.

[magz_title style=”red”] вулиця Калініна [/magz_title]

Вулиця названа на честь Михайла Івановича Калініна – політичний діячкомуністичної партії СРСР, голова ЦВК СРСР.

В роки українсько-російської війни (1919-20 роки) відвідав Україну на чолі агітпоїзду «Жовтнева революція», зокрема був в Умані Черкаської області та в Кременчуці Полтавської області. На честь Михайла Калініна названі вулиці і населені пункти в багатьох країнах пострадянського простору.

Не знайдено історичних відомостей, які пов’язували б Калініна з Ямполем.  

[magz_title style=”red”] вулиця Куйбишева [/magz_title]

Вулиця названа на честь Валеріана Володимировича Куйбишева – революціонера, радянського партійного і політичного діяча

З 1919 року став членом РВС Південної групи Східного фронту, що воювала проти військ уряду адм. Колчака, керував обороною Астрахані, потім керував військами в Середній Азії. Член РВС XI армії Туркестанського фронту, заст. голови Комісії ВЦВК і РНК РРФСР у справах Туркестану (1919–1920). Кар’єра в держслужбі Політбюро ЦК ВКП (б). У 1920 році був обраний членом Президії ВЦРПС, в 1921 році — членом Президії ВРНГ. Був керівником здійснення плану ГОЕЛРО. З 1923 по 1926 роки був народним комісаром РСІ. У 1926 році став головою ВРНГ, в 1927 році — членом Політбюро ЦК ВКП (б), а також головою 1 -го складу редколегії журналу «Вісник стандартизацію» (нині журнал «Стандарти та якість»), 1930 році — головою Держплану СРСР. Г. В. Чичерін припускав в ньому свого наступника на посту глави Наркомзаксправ СРСР. Був одним з найближчих сподвижників і радників з питань економіки Йосипа Сталіна. У листопаді 1934 домігся від Політбюро ЦК ВКП (б) створення Політкомісії ЦК для «боротьби з байський — куркульським опором» в Узбекистані і сам увійшов до її складу. Політкомісія мала право стверджувати вироки до розстрілу.

Не знайдено історичних відомостей, які пов’язували б Куйбишева з Ямполем.

3 thoughts on “Кого сьогодні возвеличують ямпільські вулиці?

  1. ну и где народ , который будет вонять против того , чтобы улицы перестали называться в честь всякого рода недоносков и ублюдков?

  2. Ямполь, как всегда, позади. Все делают из под палки. А, что за 24 года нельзя было поменять названия улиц. Например в Сумах- проспект Лушпы- это новое название. В Белополье улицу Карла Либкнехта переименовали на Старопутивльскую. В Глухове несколько лет назад переименовали центральные улицы: бывшая Ленина- теперь улица Терещенков, бывшая Советская- теперь Киево-Московская.
    А у нас за 24 года ” палец не об палец”.

  3. и переименовали улицы и города…и стали процветать улицы и города после переименования…

Comments are closed.