У трьох верстах від Юринівки (нині село Степне Ямпільського району) був чоловічий монастир. Ченців очолював їх ігумен Феофіл Лукашов, який мав свій хутір, який називався Феофілівка. Урочище на місці монастиря стало називатися Лукашовщиною. Пізніше монастир був перевезений в Новгород-Сіверський.

Ця історія зберігається в школі села Степне, вона записана зі слів Романа Севастяновича, який у 1919 році в м. Новгород-Сіверський в купі архівних паперів, викинутих з монастирської башти, знайшов друкований зошит «Історія села Юринівка». Автором цієї книги був чернець (прізвище невідоме).

Про монастир на Лукашовщині говорять ознаки колишніх жител, ями квадратної форми і вимиті струмком палі і колоди греблі, мосту через струмок х. Феофілівки. Була в народі легенда. Нібито на Лукашовщині було кладовище і що там з’явилися примари і бродять вогники. Говорили, що ці вогники є ознаками «золотих скарбів». Якщо хтось зможе встановити точку появи і зникнення блукаючого вогника, то той може вирити золотий скарб. Бідняк Деміденок багато зрив землі, але так і помер у злиднях. Були й інші легенди про ченців, які ходили лісом неподалік Лукашовщини і було у них житло у лотереї. Лотереєю називали воронку від падіння кратера, що розташована в урочищі «Низ». Ченці наводили страх на жителів.

1 thought on “Легенди Ямпільщини: монастир в Степному

  1. Воронка от падения КРАТЕРА! Круто! Это чё, стакан упал древнегреческий?

Comments are closed.