Сьогодні, 19 серпня, православні віряни відзначають Преображення Господнє, або Яблуневий Спас. Особливо це свято шанують в Ямполі, де воно вважається престольним.

З самого ранку у місцевих храмах відбулось святкове богослужіння, а по їх завершенню -освячення плодів. За церковним уставом у цей день дозволяється освячення першого виноградного врожаю, з якого буде виготовлятися літургійне вино, та освячення яблук, вживання яких до дня Преображення Господнього, згідно з церковною традицією, заборонено.

Для віруючої людини Преображення Господнє – це перш за все згадка про Ісуса Христа та велику подію його життя, коли він, здійснивши половину свого земного служіння і достатньо довівши свою божественність вченнями та чудесами, вирішив ще особливим чином показати учням славу свого Божества.

Саме на честь цієї славетної події наші предки і вирішили назвати один з храмів селища. Мабуть, саме з того часу і існує в Ямполі традиція відзначати престольне свято 19-го серпня. Точніше, ця традиція існує не у всього селища, а тільки у тієї його частини, що розташована по ліву сторону річки Студенок. Люди, що проживають тут, умовно вважаються прихожанами центрального Спасо-Преображенського храму.

Цікаво, що збереглась ця традиція навіть після знищення Спасо-Преображенського храму, який зазнав нищівної пожежі у роки громадянської війни. Під час нападу на Ямпіль церкву спалили загони польового командира Василя Боженка, бійці якого пропагували атеїзм (цікаво, що центральна вулиця селища досі носить ім’я цього політичного та військового «діяча»). Збереглась традиція і в роки атеїстичної радянської влади, ямпільчани пронесли її через десятиліття і передали нащадкам.

Окрім того, для ямпільчан 19-серпня – це ще й день відновлення церкви, саме цього дня в 2001 році у відбудованому Спасо-Преображенському храмі відбулось перше богослужіння, яке провів Митрополит Київський і всієї України Володимир.  

Відновлення цього храму багато десятиріч залишалось заповітною мрією ямпільчан. Навесні 2001 року на місці скверу, де колись розміщувався зруйнований храм, розпочались роботи по будівництву нової церкви. Завдяки щедрій фінансовій підтримці благодійників, звести нову церкву вдалось у рекордно короткі строки. Вже 19 серпня, на престольне свято Преображення Господнього, ямпільчанам відкрились двері нового, надзвичайно гарного храму. Цей довгоочікуваний день назавжди залишився однією з найяскравіших сторінок історії селища, а новозбудований храм став не тільки духовним центром Ямпільщини, але й її символом та прикрасою.