Що пов’язує Ямпіль зі святом Покрови

Сьогодні, 14 жовтня, християни східного обряду відзначають релігійне свято Покрови Пресвятої Богородиці. Так, як Богородиця з давніх часів вважалась покровительницею козаків, ця дата відзначається, як День українського козацтва. А після нападу російських військ на Україну в 2014 році, на свято Покрови призначено і День захисника України.

Цікаво, що наш Ямпіль має прямий стосунок до свята Покрови. До того ж, у кожному зі значень цього великого і шанованого в народі свята. Ямпільське інформаційне агентство підібрало для вас цікаві факти, які переконають вас в цьому.

Покровська церква в Ямполі

 Перш за все Покрова – це одне з найбільших релігійних свят православних християн, яких на території Ямпільського району більшість. Але для ямпільчан є і додатковий привід особливо ставитись до цього свята, адже у старі часи в нашому селищі діяла церква Покрови Богородиці, яка займала особливе місце серед трьох храмів містечка.

На відміну від Спасо-Преображенського та Георгіївського храмів, вона не була знищена російськими більшовицькими бандами або радянською окупаційною владою на початку ХХ століття, а не витримала пожеж ще на сторіччя раніше. Відомо, що вперше ямпільська Покровська церква згоріла в 1754 році, але наші предки її відбудували, аж доки її остаточно не знищила ще одна пожежа в 1834 році.

Приводом говорити про те, що свято Покрови особливо шанувалось в старовинному Ямполі і після знищення церкви є те, що на місці згорілого храму була встановлена кам’яна каплиця, а один з трьох престолів Спасо-Преображенського храму був освячений саме на честь Покрови Пресвятої Богородиці.       

«В настоящее время в Янполе две церкви: Преображенская деревянная, о трех престолах: одним во имя Преображения Господня, другим во имя спасителя Николая, а третий устраивается в честь Покрова Пресвятой Богородицы; другая церковь – Георгиевская  – каменная об одном престоле. Была и третья церковь – Покровская, но в 1834 году сгорела и на её месте стоит каменная каплица», – так Ямпіль описував священник Іоан Танський ще в 1854 році.

Історики розповідають, що в архівах досі зберігається креслення ямпільської Покровської церкви, яка була «дуже гарною і нетиповою». Сподіваємося, що колись фотографія цього креслення з’явиться у розпорядженні Ямпіль.INFO і ми зможемо опублікувати його для наших читачів, так само, як і визначити хоча б приблизне розташування цієї церкви.  

Ямпільська козацька сотня

Чому ж це свято так шанували наші прадіди? Відповідь на це питання лежить на поверхні – Ямпіль у стародавні часи був, ні чим іншим, як великим козацьким містечком, а Богородиця з давніх давен вважалась покровительницею українського козацтва.

З історичних джерел відомо про існування Ямпільської сотні за часів Гетьманщини. Хоч і не тривалий час, але вона була адміністративно-територіальною, судовою та військовою одиницею у складі різних козачих полків. Сотня мала назву «Ямпільська», бо сотенний уряд знаходився саме в нашому стародавньому містечку.  

Вперше вона була створена в 1653 році у складі Новгород-Сіверського полку і проіснувала  лише рік. Через десять років – в 1663 році Ямпільську сотню відновили у складі щойно створеного Глухівського полку, але вже за два роки її розформували разом з полком. У 1668 р. гетьман П. Дорошенко відновив Новгородський полк разом з Ямпільською сотнею – вона проіснувала до кінця цього ж року. Відновлював Ямпільську сотню і І. Самойлович у 1672 році, як одну із “засеймських” у складі Ніжинського полку. Тоді вона проіснувала 37 років – до Полтавської катастрофи 1709 року. Востаннє Ямпільська сотня була відновлена після смерті І. Скоропадського у 1722 році у складі Ніжинського полку і існувала 60 років до скасування полково-сотенної адміністрації Лівобережжя у 1782 році.

До речі, з архівних джерел відомі всі Ямпільські сотники. Ними були: Жураховський Василь Якович (1686), Дорошенко Василь Никонович (1689), Жураховський Григорій Якович (1690), Жураховський Василь Якович (1695), Перехрест Тарас (1699), Верховець Іван (1725, н.), Оболонський Михайло Васильович (1729-1731), Каневецький Степан (1742-1755), Жовтобрюх Григорій (1764-1767), Уманець Василь Васильович (1773-1782). Так само можна знайти і прізвища сотенної старшини, звичайних козаків і територіальні межі Ямпільської сотні. Для прикладу, в 1750 р. до складу сотні входили Бачівськ, Білиця, Білоусівка, Вінтерівка, Гирине, Грем’ячка, Журавка, Івот, Імшана, Княжичі, Кореньок, Орлівка, Порохонь, Пустогород, Ромашкове, Руденка, Рудня, Середина Буда, Стягайлівка, Суходольщина, Улиця, Усох, Черняцьке, Шалимівка, Шатрище і, власне, Ямпіль. 

Це свідчить про те, що цей період дуже добре описаний в історичній літературі, але більшість ямпільчан про нього не знають майже нічого. За радянських часів про українську історію районного центру намагались забути, не виявилась вона потрібною і місцевій владі часів незалежної України.

Ямпільчани – герої АТО

Весною 2014 року Росія розпочала повномасштабну агресію проти суверенної України.  Була здійснена анексія Криму, а підпорядковані російським спецслужбам бойовики, за підтримки проросійськи налаштованого населення, здійснили напади на адміністративні приміщення та військові частини Луганської та Донецької областей. Це змусило тогочасну українську владу розпочати Антитерористичну операцію (пізніше – Операцію об’єднаних сил), яка фактично стала справжньою війною проти російської армії.

В той час була реальна загроза штучної дестабілізації ситуації і навіть введення окупаційних військ і в прикордонному Ямпільському районі. На кордонах була зосереджена військова техніка Російської Федерації, а в Хуторі Михайлівському було виявлено шпигуна ФСБ Росії (і це лише та інформація, яка просочилась в ЗМІ). Проте, чи то через проукраїнські настрої місцевого населення, чи то через те, що Сумська область просто не входила в окупаційні плани російського керівництва, окупації чи збройного конфлікту на території нашого району не відбулось.

Натомість мешканцям Ямпільського району довелось протистояти російській армії та бандитським формуванням в східних областях України. З 2014 року ямпільчани поповняли лави добровольчих батальйонів, відбулось декілька хвиль мобілізація до лав Збройних Сил України та Національної гвардії. За кілька років учасники добровольчих батальйонів перейшли у підпорядкування ЗСУ та Нацгвардії, а останні почали формуватися на контрактній основі.

Після п’яти років україно-російської війни Ямпільщина має трьох загиблих військовослужбовців та десятки поранених різного ступеня тяжкості. Офіційно сьогодні в районі 149 учасників бойових дій в зоні проведення АТО та ООС, але реальна кількість військовослужбовців, які брали участь у війні значно більша. Річ у тім, що багато наших земляків-військовослужбовців зареєстровані в інших областях України, частина учасників добровольчих батальйонів не змогли або не захотіли отримати офіційний статус, є у нас і військовослужбовці, які мали статус учасника АТО/ООС, але померли вже після повернення з армії. День захисника України – це свято саме цих ямпільчан.

P.S. Український Ямпіль сьогодні

Варто констатувати, що на сьогоднішній день відзначення Дня захисника України та Дня українського козацтва в нашому районі відбувається здебільшого формально. Вручення грамот, подяк та грошової допомоги в кілька тисяч гривень – це все на що можуть розраховувати місцеві військовослужбовці і то далеко не всі з них.

Немає в районі і гідних пам’ятників захисникам України. Про історію козацької доби жителям району нагадує лише пам’ятник гетьману Богдану Хмельницькому, який був встановлений, як символ «дружби» російського і українського народів на привокзальній площі міста Дружба. Хоча, на нашу думку, справжнім символом «дружби народів» є меморіальні дошки, які цього року з’явились на стінах обох шкіл цього міста у пам’ять про випускників, які нещодавно загинули на російсько-українській війні. Прикро, але вони і ще одна така ж меморіальна дошка на стіні орлівської школи – є єдиними згадками про цю війну і героїзм земляків на території Ямпільського району.

Свого часу мешканці Ямпільщини забули про злочини російських окупаційних військ та місцевих більшовицьких банд у 1917-1919 роках, про їх масові пограбування та вбивства, про зруйновані храми та заводи, про розграбування Марчихиної Буди російськими селянами, а головне про своїх родичів та земляків, які героїчно боролись в лавах армії УНР та, навіть, створювали місцеві загони. Це призвело до того, що в 2014 році після нападу Росії на Україну ми декілька тижнів «розмірковували», перед тим як підняти над своїми будинками перший синьо-жовтий прапор в знак підтримки України, а дехто «розмірковує» і досі. На жаль, навіть наша місцева історія доводить, що має властивість повторюватись… Якщо, звичайно, з неї не робити висновків.             

News Reporter

34 thoughts on “Що пов’язує Ямпіль зі святом Покрови

    1. Потому и не подписался под статьей, что партбилет в схроне спрятан

  1. Ямпольское казачество , как и сам Ямполь , основали казаки Кальницкого полка , Ямполя Винницкой области во времена Хмельницкого. Гетьман Мазепа высоко ценил их боевой опыт . Ямпольские казаки были в Бунчуковой сотне Гетьмана , за что и пострадали от Петра при Батуринской трагедии. Границей Ямпольской сотни на западе была Белица . Шатрищи и Степное были под Н-Северским монастырем.

  2. Православные христиане Святой Руси в церквях чтят Богородицу , принявшую Русь под свой Покров а у вас братьев славян друг с другом стравили вы и не заметили. Праздник празднуете вместе с нациками, вместо того что бы отпор дать. Не забудьте свалить как Ленина Хмельницкого и потомкам марбудских полицаев по грамоте дать.

    1. Как жаль, что в нашем обществе ещё так много таких людей, как вы. Они не блещут интеллектом, не любят читать, не хотят ничего знать и не умеют анализировать, жалуются на жизнь и голосуют за Деркача…

      1. я памятью предков и Родиной , в отличие от вас, не торгую. Конечно вам жаль. Кстати на жизнь жаловаться не приучен, за Леонидовича не голосовал

        1. Да вам память предков вымыли совковой пропагандой ещё в начальной школе, раз вы поддерживаете продолжателей дела тех, кто убивал ваших прадедов и морил их голодом. Стыдно за вас, вы свою страну продадите за кусок гнилой колбасы с советского продмага

    2. Есть ли смысл в попытках что-либо “вменить” невменяемым? Вы вправду думаете, что Ваш оппонент, прочитав пост, начнет читать книги? Заинтересуется историей, а не пропагандонскими статейками и передачами? Не мы стравились, нас стравливают, не мы деградируем, нас деградируют, причем усиленно. Недоразвитость мышления компенсируется истеричностью, пеной изо рта и рвущейся на груди рубахой. Тогда опять-таки кому Вы пытаетесь что-то объяснить? Зачем? Начались смутные времена. Мы стремительно скатываемся в варварство и Вы этот процесс не сможете даже притормозить. Поэтому “не мечите бисер”, а лучше не дайте ни себе ни своим близким скатиться до “славаукраинцев”. Всё будет хорошо (когда-нибудь )!

        1. А не за горами… Нацистов снова используют, только теперь учли старые ошибки и к реальной власти их не подпускают.А на местах кошмарить недовольных почему бы и нет. Хочешь бесплатную медицину, образование, жильё, право на труд, свободу слова, совести и пр., ты – комуняка, где твоя гиляка.

      1. З цим гаслом, нешановний, наші хлопці захищають Україну, це по-перше! Якщо вважаєте братами тих, хто прийшов зі зброєю до вашої Батьківщини, то це більш, ніж деградація, це по-друге. А по-третє, вам ніколи не дорости до “Славаукраїнців”, бо сила духу, мужність – то в крові має бути!

        1. что людям в детстве в голову вложили то они и защищают

        2. С этим же лозунгом украинские нацисты (называющие себя националистами) сгоняли людей в Бабий Яр. Тоже считали, что защищают Украину и что они капец какие сильные духом и благородные. Правда, через несколько месяцев и сами оказались там же в качестве жертв, но это уже совсем другая история.
          Этот лозунг дискредитировал себя точно так же, как свастика и «от сердца – к солнцу». И то, что сейчас его вытащили и используют чуть ли не на государственном уровне, – полнейший пипец. И ладно бы еще – не знали предысторию. Так ведь специально подчеркивают, что знают и гордятся.

          1. Скажи под какими лозунгами твой дед в 17-том забирал последнее у селян, которые работали на своей земле? Под каким лозунгом он 33-тем про водил Голодомор? Под каким лозунгом расстреливал неугодных “советской власти” в 40-ковых? “Власть Советам?!!! Жаль, что эта мразь дала такое потомство, как ты Таня. Именно такие, как ты кричали в 2014 -том “Путин введи войска”, а в 2015 -том приезжали к нам в Ямполь и требовали помощи беженцам

            1. Не истерите. Устройте себе отдых на пару недель от фейсбука и телевизора, а то недолго и инфаркт схлопотать.
              Никто из моих предков никогда ничего плохого людям не сделал, в отличие от «националистов».

    3. Ты Святую Русь с “русским миром” не смешивай. Святая Русь – это идеал, достичь которого можно лишь подвигом христианской любви и самоотвержения.
      А “русский мир” – это водка, паханы, блатные понятия, братки, “умри ты сегодня, а я завтра”, “кто сильнее тот и прав!”

  3. Потрібно не блукати в минулому а дивитись в майбутнє.

    1. З таким підходом тебе очікує чудове майбутнє, Толя😂

  4. перестануть платити .жодного патріота не знайдеш.МАША.

    1. разве что за субсидию пойдут воевать. так не против тех воюют. АНАТОЛИЙ

  5. Автор-так держать.Как там у классика-Глаголом жечь сердца людей-

  6. Каких ещё «российских оккупационных войск»? Ямполь был в составе Российской империи – слышали про такую? Кого российские войска могли оккупировать – сами себя?

      1. 1917-1919 роки Ямпільська волость перебуває у складі Української Народної Республіки, потім Української держави гетьмана Скоропадського, потім знову Української Народної Республіки. Кордон між Україною і Росією проходили по річці Івотка, далі була “нейтральна” зона. Відкрийте підручник з історії і підніміть свій рівень знань.

        1. Да что вы, а мы-то в школе не учились 🙂
          И какую же из этих держав оккупировала Россия?
          УНР? Или Украинскую державу? Или Украинская держава оккупировала УНР? Или УНР оккупировала Украинскую державу?
          Или все же УНР оккупировала территорию России?
          И как вы думаете – если некая территория триста лет принадлежит одной стране, а потом два года – другой, а потом снова первой, то уместно ли называть первую страну оккупантом?
          А если уместно, то можно ли назвать оккупационными советские войска, которые выбивали немцев и мадьяров с территории Украины и, в частности, Ямпольщины?

          1. Как вбить в твою тупую голову, что Украина никогда не принадлежала России, а была нею аннексирована?!! Между немцами, мадярами и россиянами нет никакой разницы и ты об этом прекрасно знаешь, Таня.

            1. Да-да, конечно, а Черниговская губерния никогда не принадлежала Украине, а аннексирована ею 🙂

  7. Наверное я не в тему напишу. А вы знаете, что в окрестностях Ямполя проживает верховная ведьма планеты Земля? Нет, не знаете? Вы хоть представляете какой это уровень? Это уровень младшего бога. И лучше с ней не пересекаться. Хотя вам решать…

  8. Рома пообщайся наверное с Иной вам есть о чем поговорить и попрошу словечки такие как мразь и тупая не применять к людям.

  9. Да, и тоже поинтересуюсь: кто автор этой статьи, почему постеснялся поставить свою фамилию под своим же опусом?

Comments are closed.