Історик повідав про історію села Рождественське

Про це на своїй сторінці в Фейсбук написав директор музею Трудове братство М.М. Неплюєва Валерій Авдасьов

У листопаді 1891 року випускники Воздвиженської чоловічої с/г школи взяли в оренду у М.М. Неплюєва 250 десятин землі на якій почали будувати новий братський хутір. Фундатор артілі М.М. Неплюєв занотував: «Начиная от праздника Рождества Христова (25 грудня 1891р.), когда на хуторе еще ничего не было, кроме скотного двора и небольшой избы, двое членов Братства – Сергей Павлович Свириденко и Андриан Ефимович Леляков самоотверженно, как истые пионеры Братства трудились на хуторе всю зиму. Летом был построен большой дом-общежитие, который 4 августа 1892 года освящён вместе со всем новым Рождественским хутором».

14 жовтня 1893 р. на хуторі Рождественському відкрили дитячий притулок, де виховувались на повному пансіоні 30-40 дітей-сиріт віком від 2 до 10 років. Попечителем притулку була Марія Уманець (сестра М.М. Неплюєва). Вихователем – братчик Ісак Білобаба. Історія Рождественського – це невід’ємна частина історії Хресто-Воздвиженського трудового братства. До 1919 р. в хуторі жила і працювала братська сім’я-артіль св. Андрія Первозванного. Тут був чудовий плодовий сад площею 12га, діловий двір, корівник, воловня, конюшня, майстерні – слюсарна і столярна, машинний сарай, склади, водогін, літній душовий павільйон, їдальня. В 1933р. в селі було 27 дворів і проживало 119 людей.

Поблизу Рождественського були торф’яні розробки. Першим начальником торфорозробок в кінці ХІХ ст. був чоловік з прізвищем Баранець. Тепер цим ім’ям називається місцевість між хуторами Рождественським і Ржаним. Біля Круглиці наприкінці 1930 років були господарські і житлові будівлі. В них жили будівельники залізничної гілки ст. Янпіль – Воздвиженське. Будівництво залізниці у 1941р. було виконано на 80%. Після війни дорогу розібрали. Залишився лише насип.

У 1967р. В Рождественському був 61 двір і проживало 220 людей. У 2018р. тут числилось 5 людей.

7 thoughts on “Історик повідав про історію села Рождественське

  1. Как хорошо ,что есть ещё люди , которые принят нашу историю. Спасибо директору музея . На таких людях и держится наша земля. Всегда читаю с большим интересом. И горжусь своей Родиной. Печально , что люди уходят , хутора и села пустуют. А ведь какая интересная и значимая жизнь здесь была . Грустно .

  2. В 2018 году только числилось, а по факту уже совсем давно там ни кого нету. Даже следов от домов((((
    Так будет и со всеми хутарами……а потом и с Ямполем…но с ним позже…..сначало он станити селом…

    1. Какую правду? Что в результате незалежности нормальное развитое село вымерло? Тоже мне новость.
      Кстати, Рождественское – очень странный топоним для «исконно украинских земель», не находите?

      1. Sanity Fount, А в РФ за 20 лет исчезли 42 тысячи населённых пунктов, из них более 60 бывших советских моногородов – тоже в результате обретения независимости?
        Упадок жизни в провинции – это результат поражения СССР в холодной войне. А вторая причина – отсутствие смыслов и цели существования людей. Никто не может сказать, чего мы хотим. Куда мы идем, чего мы хотим? Никто не понимает и никто не говорит.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *