Ямпільчани хотіли відбудувати згорілий Спасо-Преображенський храм

100 років тому ямпільські віряни придбали матеріал для будівництва церкви,  але радянська влада цього не допустила

Про це свідчить стаття в №163 газети «Красное знамя», яка датована 1925 роком. В типовій для того часу атеїстичній манері видання глузує з прихожан храму

«—Закрывай лавочку. Вот, например, село Янполь на Н.-Северщине. Здесь, как рассказывает селькор М. Г., со времен гражданской войны церковные дела пошли на убыль. Старая церковь в дни революции сгорела и церковная община перенесла было свое дело в общественный дом. Но ничего из этого не получилось! Дом большой, человек на 300, а посещало и посещает его человек 20. Хмурится поп, хмурятся и заправилы церковной общины: Дела не радуют! Без настоящего „божьего дома“ ничего у нас не выйдет—новую церковь надо построить,— навертывает поп. Что-же, построить, так построить —согласилась церковная община. Закупила лесного материала. Но дальше этого дело что-то не идет: уже много лет лежит этот материал под открытым небом и гниет. Не восстанавливается поповская лавочка! И думают сознательные селяне: — не прикрыть-ли совсем эту лавочку, а на месте ее не устроить ли сельбуд с театром. Так оно, кажется, и будет», – пише радянська газета.

Втім відкриття сільбуду, як з’ясувалось пізніше, не принесло великого задоволення селянам, адже його послуги коштували занадто дорого. Принаймні, про це пише та ж газета «Красное знамя»

-Из местечка Янполь, на Н.- Северщине, т. Селянин пишет: Около нашего недавно открывшегося сельбуда, в день спектаклей толпится много молодежи. Но как посетишь спектакль, ежели места платные? Цена билета от рубля до 5 к., да у нас ведь и пятачёк большие деньги. Где их возьмешь? Постоят постоят, да и пойдут опять на те-же вечерницы. Не лучше ли в таких случаях совсем открываться от таких развлечений, которые для массы не доступны. Ведь сельбуд только тогда и выполняет свое назначение, когда он становится доступным всем и каждому, а не избраным.

Нагадаємо, Спасо – Преображенський храм, який був побудований в 1796 році, був спалений у роки громадянської війни більшовицькими бандами під проводом В. Боженка. Була  розгромлена  також усипальниця родини Неплюєвих, що доповнювала ансамбль храму. Свято – Георгіївський храм, побудований у 1826 старанням І.М. Неплюєва, радянська влада зруйнувала на початку 30-х років ХХ століття.

11 thoughts on “Ямпільчани хотіли відбудувати згорілий Спасо-Преображенський храм

  1. Дуже гарна історична стаття!Дякую Ямпіль. INFO.Ви неодноразово писали,що до радянської влади,в нашому селищі було три церкви.Я хотіла би знати де вони були розташованні.На жаль,цю інформацію ,я не можу знайти.Нам всім буде цікаво знати нашу справжню історію.Дякую

    1. Спасо-Преображенська церква знаходилась на місці братської могили в центрі Ямполя (зовсім поруч з сучасним храмом), Свято-Георгіївська церква – на місці дитячого садочка на перехресті вулиць Бондарівка та 75 Гвардійської дивізії. Покровська церква знаходилась в центрі селища, краєзнавець Віктор Володимирович Цвілодуб вважав, що між автостанцією та старим хлібозаводом, але є і історичні джерела, які розповідають, що Покровська церква знаходилась на місці Спасо-Преображенської (Покровську церкву декілька разів відбудовували після пожежі – можливо в різних місцях). Благовіщенська церква, скоріш за все, знаходилась на місці сучасного Управління соціального захисту.
      Церква Петра і Павла, яку побудував Мазепа, знаходилась на Рудні. На Клину (сучасна вулиця М. Коцюбинського) знаходилась найстаріша церква Ямполя. Є ще задокументована 100 років тому легенда про церкву в селі Ростов.
      Окрім того, в роки німецької окупації діяла церква в приміщені колишнього Будинку піонерів, а в кінці 80-х років – по вулиці Горького.

      1. Я помню было кладбище где сейчас парк за универмагом в сторону школы №2 и там была церква по моему Спасо-Преображенская может я ошибаюсь, но кладбище было это точно.

      2. ЯМПІЛЬ.ІNFO.Дякую Вам.Кілька разів прочитала Вашу статтю..Для мене ,як подорож в історічне минуле мого рідного краю.Сумно до сліз,що не шануємо нашу історію,мало про це говоримо.Козацький Клин,Садиба Неплюєвих,Поперня., Ми агресивні недобрі.,Можливо,від того у нас і таке життя.Низький уклін Вам.ЯМПІЛЬ.ІNFO

  2. Дуже цікаво. Дякую. Чекаємо, що Ви з таки самим натхненням розповісте про електрифікацію всього Ямполя, будівництво Центральної районної лікарні, школи №2, дитячого садка, кінотеатру та багатоповерхових житлових будинків.

  3. Також будь ласка не оминіть увагою «бандитів» які зруйнували пташник, радіо завод, пенько завод, механічний завод, будинок культури, літній танцмайданчик тощо.

    1. Вот, вот. А то церквы они строят…..а сколько всего разрушено важного?

    2. Пекарня була у нас,був хліб ямпільський.Пам,ятаю,що приватизували їі Шматок і Левченко.Розуму не хватило у них справу наладити і розвалили.Результат,купуємо дружбинський,шостинський

  4. Дуже цікавий формат!!!Нарешті позитив!!!Можливо,хтось поділеться з нами цікавими спогадами своїх стареньких про наше минуле.

Comments are closed.