Історія однієї картини

Головну кімнату свого будинку у Воздвиженському М.М. Неплюєв присвятив предкам. На стінах у золочених рамах висіли їхні великі портрети. Уздовж стін стояли столи-вітрини з розкладеними на них старовинними дарчими грамотами, сімейними гербами роду Неплюєвих, автентичними листами коронованих осіб.

Про це на своїй сторінці в Фейсбук написав директор музею Трудове братство М.М. Неплюєва Валерій Авдасьов

З приходом радянської влади, у 1920-х роках, будинок було пограбовано. Загинула унікальна бібліотека. Кудись зникли прекрасні старовинні портрети з роду Неплюєвих.

І от через 70 років, вже на схилі радянської доби у 1989р. в одного жителя міста Києва російські музейники зустріли велике полотно, яке вже років з двадцять пролежало згорнутим на валу. «Когда мы его развернули – розказують вони – увидели семейный портрет очень хорошей кисти, но в ужасном состоянии. Владелец полотна не знал, чья это работа, когда, где и как она была приобретена. Ему было известно только, что это семейный портрет Неплюевых» .

Незважаючи на поганий стан полотна, музейники вирішили придбати його і перевезти до Архангельська, в реставраційні майстерні імені академіка Грабаря. Реставрація тривала 10 років. Художник-реставратор Сергій Ліваєв, який повертав картину до життя, проробив величезну роботу, але не зміг її закінчити. Настали голодні 1990-ті роки.

Але в середині дев’яностих допомога прийшла звідкіля її не чекали. «Великий комбінатор» пострадянського періоду, засновник сумнозвісної фінансової піраміди ООО “МММ” С. Мавроді зробив широкий жест – оплатив реставраційно-дослідницькі роботи. Мистецтвознавці і історики ідентифікували картину – вона належить пензлю французького художника Шарля Бенуа-Мітуара. «А в Киеве – продовжують експерти – портрет оказался потому, что неподалеку, в Черниговской губернии у Неплюевых было имение».

Ця картина, що тепер зберігається в Архангельському музеї образотворчого мистецтва, у 2013р. «зустрілась» зі своїм власником на виставковому проекті «Человек Веры: Н.Н. Неплюев и его Крестовоздвиженское братство», яка проходила в багатьох містах, в тому числі і в Архангельську.