В рамках адміністративно-територіальної реформи Верховна Рада скоротила на Сумщині кількість районів. Замість вісімнадцяти нині діючих, вже наприкінці жовтня залишиться лише п’ять. Найбільше ризиків така ситуація несе медичній галузі, якою опікувались ліквідовані райради. Принаймні, про це вже зараз попереджають експерти.

-По всій країні у нас назріває проблема, що окремі громади не взяли собі на баланс навіть первинну ланку медицини, – говорить експерт з місцевого самоврядування Олександр Хоруженко. –У нас є навіть багаті громади, які догралися до того, що після прийняття постанови про скорочення кількості районів їх майно неліквідом переходить у власність укрупнених районів і там воно, скоріш за все, і поляже. Бо новим районам воно не потрібне, у них є власні лікарні.

На жаль, така доля може спіткати і лікарні Ямпільського району, які мають відійти укрупненому Шосткинському району. Як цим майном розпоряджатиметься нова Шосткинська районна рада – невідомо, як невідомо і те, який вплив в них матимуть депутати від Ямпільської, Дружбівської та Свеської ОТГ.

Натомість в нашій області є і протилежний приклад, коли Тростянецька міська об’єднана територіальна громада не лише убезпечила свою районну лікарню від закриття, а і за два роки вивела її на якісно новий рівень. Журналісти Ямпільського інформаційного агентства змогли на власні очі пересвідчитись у цьому в рамках прес-туру «Як ідуть реформи на Сумщині», організованого Харківським пресклубом.

-Ми розуміли, що якщо ми не заберемо лікарню у власність громади, її просто закриють, – розповідає Тростянецький міський голова Юрій Бова. – Тоді, два роки тому, бюджетного фінансування не вистачало навіть на покриття найнеобхідніших видатків. Зараз же ми повністю утримуємо заклад за 43 мільйони гривень, це той рівень фінансування, що був у  2017 році, але ще й встигаємо за ці кошти робити ремонти. Якщо б ми не оптимізували витрати, то зараз би на утримання лікарні було потрібно не менше 60 мільйонів.  

Міський голова розповідає, що першим чином переглянув штатний розпис, нічого не зрозумівши, він попросив головного лікаря надати прізвища людей, які займають ті, чи інші посади. Виявилось, що у лікарні не лише багато сумісників, а деякі фахівці встигають поєднувати по три посади одночасно.

-Я сказав головному лікарю: нехай вони повісять на дверях графік роботи, наприклад, з 9 до 18 години він працює як терапевт, а з 18 до 2 години ночі  – як інший спеціаліст, а я буду контролювати його роботу, – розповідає Юрій Бова. – І ви знаєте, це швидко закінчилось. Скоротили ми і бригаду ремонтників, адже порахували, що значно дешевше і ефективніше довіряти ФОПам, розраховуючись за послуги по акту виконаних робіт. Були у нас і водії, які не виїжджали, бо були закріплені за непрацюючими транспортними засобами.

До об’єднання громади у Тростянецькій районній лікарні було майже 500 штатних одиниць. Близько 100 з них скоротили. Це були переважно технічні працівники: охоронці, водії, ремонтники тощо. Лікарів не скорочували. Завдяки кадровій оптимізації зекономили щонайменше 15 мільйонів гривень на рік. 

Але головне досягнення місцевої влади не у тому, що завдяки скороченню видатків Тростянецьку лікарню вдалось зберегти для громади, а у тому, що вона стала корисною та комфортною, як для лікарів, так і для пацієнтів.

– У ремонт та забезпечення необхідним обладнанням терапевтичного відділення ми вклали близько 2 мільйонів гривень, капітальний ремонт гінекологічного та пологового відділень коштував 6,6 мільйона гривень, -розповідає Тростянецький міський голова. -Ми купили апарат УЗД, рентген-апарат та інше сучасне медичне обладнання.  

-Ви бачили очі медперсоналу? Вони живі?, – спитав у журналістів Юрій Бова. – Напевно, це найголовніше, для чого ми це робили. Ремонт – це лише спосіб, головне було змінити менталітет лікаря і хворого. Адже, ви знаєте, що хворий завжди вважає, що лікар хабарник, погано лікує і в якійсь інші лікарні є кращий, а медик отримує мізерну зарплату від держави і не має стимулу працювати. Раніше було, заходиш в поліклініку, а в реєстратурі завжди сидить незадоволена жінка, яка кидає тобі медичну картку. Я вас запевняю, у нашій лікарні такого більше немає.