Історик розповів історію села Грем’ячка

Село Грем’ячка веде свій вік з кінця 17 століття. Розташоване в мальовничій місцевості, при впадінні річки Грем’ячки в річку Шостку і оточене з трьох сторін лісом. Лісове озеро і ціла низка ставків з вербами, навколо яких біжать сільські вулички – дарують відчуття старовинності місця і чарівного сільського затишку.

Про це на своїй сторінці в Фейсбук написав директор музею Трудове братство М.М. Неплюєва Валерій Авдасьов

За легендою, село виникло з хутора, який тулився біля млина. Цей млин збудував чоловік Гаврило. Потім він продав свій млин Кирилу Дорошенку, який заснував біля млина слобідку, яка згодом і стала Грем’ячкою.

Грем’ячка переходила з рук в руки, як власність того чи іншого поміщика. На початку 18 століття село купив найближчий сподвижник царя Петра І – О. Меншиков. Але у 1727р. Меншиков був позбавлений влади і маєтків, а його землі були «відписані на государя».

У 1765р. імператриця Катерина ІІ своїм указом подарувала цілу Ямпільську волость (25 тис. десятин) сенатору Івану Неплюєву. І Грем’ячка, як одне із сіл волості, стала його власністю.

У 1859 році Грем’ячка налічувала 115 дворів і 664 людини. В селі був православний храм в ім’я Архистратига Михаїла. Раз на місяць в село приїздив волосний фельдшер. Другим громадським місцем окрім храму був шинок («кабак»).

Після реформи зі скасування кріпацтва 1861р. селяни отримали від поміщика М.І. Неплюєва «наділи» землі, яка були мало придатні для землеробства. На більшій частині цієї землі вони посадили ліс і назвали його «вольницею» на пам’ять про вихід селян на волю. Наприкінці 19 ст. в селі з’явилась 3-х класна початкова школа, яка улаштовувалася у звичайній хаті. У цій школі отримав свою першу освіту майбутній вчений селекціонер С.Ф. Черненко.

На початку 20 століття село Грем’ячка – це хати з солом’яними крівлями, маленькими віконцями, земляними призьбами і земляною підлогою. На межі ХІХ-ХХ століть, понад 20 років у тутешньому храмі служив священик Тимофій Лєсунов. Він трагічно загинув під час Громадянської війни у 1918 р. Михайлівська ж церква достояла до кінця 1960-х років.

Після Жовтневої революції 1917р. життя селян поступово змінилося. У березні 1930р. у Грем’ячці був створений колгосп ім. Леніна, до якого увійшли села Туранівка та Олине. Першим головою був Матвієнко Андрій Петрович. У 1931р. до колгоспу входило 137 дворів та 635 людей, разом з дітьми. Господарство налічувало 157 коней, 127 плугів. У 1950р. цей колгосп приєднали до колгоспу імені Жовтневої революції (с. Воздвиженське).

З 1930-х років, і до 1959 року Грем’ячка була центром сільської ради, адміністративні межі якої сьогодні охоплює Воздвиженська сільрада. Тут діяла семирічна школа, будинок культури, пенькозавод, рільнича і тракторні бригади, свиноферми, корівники, велика конюшня.

У 2019 р. у селі мешкало 236 людей.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *