Програма кандидата в депутати Шосткинської районної ради Хохлова Віктора Миколайовича від політичної партії “Опозиційна платформа -За Життя”

Мої публікації та виступи на тему децентралізації та реформи місцевого самоврядування

Квітень 2020 року

На підставі ст.ст. 5,8,40,60,68 Конституції України мушу продовжити монолог з суспільством на теми  розпочаті на сторінках газети «Голос часу» №39 від 28 червня 2013 та №24 від 13 червня 2015 років. Я додам до цього листа копії  газет, але щоб скоротити час читача проінформую, що у №39 газети за 2013 рік відзначав абсурдність реформ під назвою «децентралізація» і про те, що основною метою цієї реформи є скорочення бюджетних коштів. В газеті за № 24 за 2015 рік надруковані матеріали розширеної наради керівництва району та депутатів районної ради з питань об’єднання територіальних громад. На тій нараді я зауважив, що уряд не зробив жодного правильного кроку в підготовці будь яких реформи та і взагалі в керівництві державою.

            Аналіз подій та пропозиції надаю на основі життєвого досвіду та досвіду військової служби, роботі в промисловості, будівництві,  сільському господарстві, органах виконавчої та представницької влади. Обирався депутатом сільської ради, чотири скликання був депутатом районної ради.

             Моє бачення та прогнози занепаду у розвитку суспільства на майбутнє підтвердилось дійсністю. Це результат рішень  та дій влади  з 2013 до 2020 років.  Для прикладу достовірні факти, що не потребують доказів: занепад села і сільгоспвиробництва у селах, негативні  результати медичної реформи, відсутність економічного розвитку.

            На часі згадати й непідготовленість медичних закладів до боротьби з епідемією коронавірусу. Мовлять, що раптово цей недуг прийшов. Але світом вже десять років бродить пташиний та свинячий грип. Але через неналежне відношення до службових обов’язків посадових осіб медичних закладів та посадових осіб, які координують медицину в органах виконавчої влади районів, областей й держави  фактично на складах лікувальних закладів не виявилось й пари рукавичок. А за протоколом лікування грипу і коронавірусу ідентичне, в плані забезпечення захисними, профілактичними засобами та обладнанням.

          Але я не маю мети перелічувати всі  недоліки і прорахунки. Мета позначити ганебне падіння у прірву нашої держави.

           Рушійними  для держави є слаба економіка, втрата досягнень в культурі, освіті, науці.

           Враховуючі те, що ні МВФ, ні в ЕС, ні в США, ні  де і ніхто не бажають бачити Україну політично стабільну та економічно сильну, то найбільш вагомим і рушійним для державного суверенітету й територіальної цілісності є зовнішнє управління державою. За цим управлінням приватизовані стратегічні державні підприємства, приймаються руйнівні для української державності закони, стримується промисловий розвиток, який мав би забезпечити робочі місця. Наглядові ради найбільших українських підприємств очолюють іноземці. На управління цими підприємствами влада не має впливу. Наяву заохочення  корупції в Україні.  МВФ, НАТО, ЕС, США це вороги України.  Мета розтягнуть Україну як сировинний придаток та використання населення держави як людей нижчої раси.

              До речі, ті посадові особи, які  допустили зовнішнє управління –  вчинили державну зраду.

             Особливо рушійні дії до розвалу державності й втрати територіальної цілісності та суверенітету докладає команда Президента Зеленського В. А., яка якраз діє суворо за вказівками світових фінансових та військово- політичних кланів, окремих магнатів.

            З відкритими рушійними  діями цієї команди борються багато народних депутатів, громадських організацій, простих українців.  Але  команда не звертає увагу на думку суспільства. Навпаки, показово і відкрито порушуючи Конституцію України цинічно нищать державу.        

          України як держави фактично нема. Тільки ще не підписані відповідні юридичні документи. Ворогам ще чомусь це не вигідно.

           За Конституцією України єдиним джерелом влади в Україні  є народ. Народ і має визначати, які органи створювати, які закони приймати, що продавати. І нарешті кого обирати у владу , щоб ті виражали їх волю. А обранці виражають волю іноземців на шкоду українського народу.

            Веду я до того, що народ обирає і місцеву владу. Це первинна ланка влади, яка найближча до виборців, які і є джерелом влади.

             На підставі ст. 9 закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», в порядку місцевої ініціативи, звертаюсь до районної та обласної рад, щоб вони  протидіяли загальнодержавній владі у проведенні антиконституційних дій. Протидіяти безглуздим діям. Наприклад у реформуванні територій: навіщо створювати формування один район – одна громада, якщо воно є вже таке формування – район, з випробуваною методикою управління,  досвіченим персоналом, приміщеннями, машинами…

            В які часи і де у місцевому самоврядуванні говорили, що треба префектури? І що це, та з якою метою? Це для того, щоб був нагляд за місцевим самоврядуванням. Так для того є прокуратури, які так як і районні ради мають методику роботи, персонал, приміщення. Їх там позбавили якихось функцій. Так ці функції набагато легше повернути, ніж створювати за великі кошти нову структуру, яка не буде приносити для суспільства ніякої користі. Так як ні якої користі не принесли державі та населенню НАБУ, НАЗК, АКП, АКС створені за вказівкою МВФ, Світового банку. За кошти, які  витрачено на створення і утримання цих структур можна збудувати  не одну сотню кілометрів доріг. Не збудовані і мабуть не будуть будуватись, бо треба утримувати ті структури. Ледар, каже давайте що небудь робити, щоб нічого не робити. Так, вже наговорюють, що треба ще створити орган  для управління зовнішнім боргом. Щоб взяти у борг обійшлися без органу. Тепер кошти підуть на утримання цього органу, повертати кредиторам буде нічого.

           В державі недостатньо робиться для поновлення або організації роботи виробництв та випуску і реалізації продукції, які надали б доход у бюджет держави. Всі зусилля влада докладає до продажу та запозичень. Взяті зовнішні запозичення проїдаються, а не направляються на розвиток і реконструкцію основних фондів.

            Досить перелічувати факти неефективного управління державою, вони всім відомі.

            Розумно владу підтримувати, тоді буде ефективний розвиток , але треба всіма зусиллями  протидіяти ворожим, шкідливим  діям влади. Це може і повинна організувати місцева влада у співпраці з депутатами обласної ради та народними депутатами. Просити народних депутатів проявити законодавчу ініціативу, щоб депутати обласної ради голосували за прийняття рішень ради маючі погоджувальні рішення  районних рад від яких їх обрали, а у Верховній раді народні депутати голосували б маючі погоджувальні рішення обласної ради, за якою він закріпленим або обраний у мажоритарному окрузі. Хоча б по найважливішим питанням, які потребують широкого громадського обговорення. Якщо районі та обласні ради активно  не поведуть цю роботу, докорінно буде зруйноване місцеве самоврядування, гідність і незалежність держав, а самі ради представляться як інтелігентні клуби. Не приймайте рішень ради на виконання безглуздих ініціатив органів вищого рівня. Наприклад, Трудовий кодекс. У законному порядку цьому треба протидіяти.

         При розумному ефективному управлінні державу можна забезпечити всіма необхідними ресурсами і розрахуватись з зовнішнім боргом. Я не робив аналізу як живуть розвинуті держави щоб накласти це на Україну. Тому і не буду цього робити. Я прошу задатись питанням, а як живуть родини у селах або містах на власній садибі у власному будинку? Вони забезпечені і харчами і одягом, навчаються і лікуються, ремонтують і будують за рахунок своїх доходів і своєї праці. Так має бути і в державі.

          Я розумію, що в цьому монолозі може бути сумбурність, щось не відповідати законодавству або регламенту роботи рад, але такі питання є і їх треба невідкладно вирішувати бо, дуже вірогідно, може  бути пізно. Наше суспільство зустрілось з надзвичайно важливими викликами: фінансо-економічними, військово-політичними, політико–корупційними, екологічними.

№ 39 газети “Голос часу” від 28 вересня 2013 року

№24 газети “Голос часу” від 13 червня 2015 року

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *