Михайло Кожедуб: якщо ямпільчани мені довірять – в селищній раді опікуватимусь розвитком дорослого спорту

Вже цієї неділі в Україні відбудуться місцеві вибори, ямпільчани обиратимуть селищного голову, депутатів селищної, районної та обласної рад. Напевно, найвідповідальніший вибір для них – це вибір свого представника в селищній раді, адже саме цей депутат наступні п’ять років піклуватиметься проблемами округу і вибиватиме для нього кошти на освітлення, ремонт доріг, тротуарів, вирішуватиме інші проблеми мешканців. Практика показує, що залог успішності депутата – його активність, бажання робити корисні справи та наявність чіткого плану дій.

Ми продовжуємо знайомити ямпільчан з кандидатами в депутати селищної ради і сьогоднішня наша розповідь про 24-річного Михайла Кожедуба. Він йде у селищну раду від округу №3, тобто за нього мають можливість проголосувати мешканці вулиці  Спасо-Преображенська (будинки 26,28,32,34-42,52), Калинова, Вишнева, Бузкова, Сіверська, Коцюбинського Михайла, Красняка, Глухівський шлях, Лугова, Нова, Неплюєва, Зелена, Речицька, Незалежна, провулків Спасо-Преображенський, Зелений, Коцюбинського Михайла, Глухівський шлях, Неплюєва та Незалежний. 

Михайле, дякуємо, що погодився на інтерв’ю. Розкажи, будь ласка, нам про себе

Я корінний ямпільчанин, тут народився, виріс та закінчив школу, а далі поїхав здобувати вищу освіту. Спочатку навчався в Путивльському коледжі, а після його закінчення продовжив навчання в Сумському національному аграрному університеті. Зараз маю дві вищі освіти: бухгалтер та технолог.

Професійно займаюсь спортом, беру участь у Всеукраїнських та міжнародних змаганнях з бодібілдингу. Якщо говорити відверто, то саме зі спортом я хотів би пов’язати своє подальше життя, ставши тренером.

Яке місце в Ямполі тобі подобається найбільше?

У нашому Ямполі багато чарівних місць, особливо вражають ліси. Повірте, я знаю про що говорю, адже тривалий час прожив у Києві та Сумах серед кам’яних джунглів. Саме тоді я і навчився цінувати природу.

Серед місць у самому Ямполі виокремлю наш спортивний комплекс – там я проводжу більшу частину свого вільного часу, готуючись до змагань. Так, він аварійний, там існує багато проблем, але це єдине місце, де я можу займатись своїм улюбленим видом спорту. Не втомлююсь дякувати хлопцям – спортсменам, які власними силами створили там тренажерний зал і продовжують його утримувати.

До речі, я переконаний, що сьогоднішній стан спортивного комплексу яскраво відображає ставлення нашої місцевої влади до спорту. Ситуацію потрібно змінювати і робити це треба терміново. Багато хто вважає, що спорт – це медалі і кубки, але насправді – це перш за все здоров’я людей. У нас в селищі практично відсутній дорослий спорт і подивіться скільки людей ще у порівняно молодому віці мають проблеми зі здоров’ям.

Дивно чути, що в Ямполі є проблеми зі спортом. Працюють спортивні секції, спортсмени регулярно завойовують нагороди  

Так, але все, що ви перерахували, стосується перш за все дитячого спорту. Дитина записується в секцію, займається, добивається певних результатів і, як правило, завершує тренуватись після закінчення школи. Не тому, що їй це нецікаво, а тому що у неї банально не має можливості.

Крім того, якщо хтось з дорослих людей виявить бажання зайнятись спортом не для високих результатів, а для власного здоров’я, то куди він піде? Таких можливостей в Ямполі просто немає, немає якісних залів, немає тренерів, які б могли підказати початківцям.

Ти тривалий час прожив у великих містах, яка ситуація з дорослим спортом там?

Там цієї проблеми взагалі не існує, дорослий спорт дубре розвинений. Я б сказав, що він став способом життя мешканців міста. Уявіть собі, людина має можливість сходити у спортивний зал у будь-який зручний час: до роботи, або після. Вона займається в залі 40 хвилин, приймає душ і біжить у власних справах. Для того, щоб почувати себе добре, потрібно 3-4 такі заняття на тиждень, тобто загалом десь 3 години часу.

Звичайно, що її там чекає теплий обладнаний тренажерами зал та професійний тренер.

Але ж обладнання таких залів коштує величезних коштів…

Так, ми навряд чи зможемо створити такий же зал, як у Києві, але створити гідні умови для занять ми можемо. Чомусь у нас всі думають, що для цього потрібні великі спортивні споруди, а в місті часто спортзали облаштовують у торгівельних центрах та, навіть, квартирах. В Ямполі, де пустує багато споруд, з цим взагалі не повинно виникати проблем.

Зробіть ремонт, встеліть покриття, повісьте дзеркала, встановіть душовім кабінки і, я вам гарантую, що бажаючих займатись спортом в таких умовах збільшиться в десятки разів.

Навіщо ти йдеш в депутати селищної ради?

Багато причин, у тому числі  і ті, про які ми говорили – у нашому селищі практично відсутній дорослий спорт. Якщо ямпільчани  мені довірять, то в селищній раді я б опікувався саме цим питанням. Переконаний, що той досвід, який я здобув в Києві та Сумах, допоможе мені створити належні умови для занять спортом у нашому рідному населеному пункті.

Крім того, я хочу подбати про ту частину Ямполя, де живу. Сусіди та знайомі часто звертаються з місцевими проблемами і я думаю їх цілком реально вирішити. Якщо ми хочемо жити на чистих вулицях, то за ті кошти, які ми платимо за вивіз сміття, вже давно можна було б придбати контейнери для його збору. Ті ж наші ґрунтові дороги потрібно регулярно грейдувати, а не раз у 2-3 роки, тоді вони будуть рівними. Переконаний, що всього цього реально добитись.

Дякуємо за інтерв’ю і успіхів тобі.

4 thoughts on “Михайло Кожедуб: якщо ямпільчани мені довірять – в селищній раді опікуватимусь розвитком дорослого спорту

  1. Ну и заодно Деркачню-Шмаркачню погоняет, если понадобится, кандидат годный

  2. В нашем районе самый популярный вид спорта – литробол. Спортивные площадки для занятия этим спортом находятся на каждой улице, есть два стадиона: первый возле мусарни, второй в центре поселка, возле парка🍊

    1. Так что теперь не чего и не строить и секции не открывать, потому что половина молодёжи бухает ? Нужно хоть остальным помочь, которые хотят заняться тем же спортом , но нет возможности
      Каждый же хозяин своего здоровья и только самому человек выбирать по какой дороге идти, одному хочется чего-то достичь, жить счастливо, а для кого-то и “литробол” весь смысл жизни и огромное счастье

  3. А спорткомплекс все разрушается и разрушается. Ни слова, про восстановление или желание это сделать. Был когда-то и бассейн (именно по депутатской инициативе он был засыпан)
    А грязные улиц, ремонт дорог и т.д. это как не крути, основная работа местной власти и задействование бюджетных денег (не депутатских).

Comments are closed.