Олександр Гарбузов: вірю в Ямпіль, вірю, що тут можна комфортно жити і виховувати дітей

Вже цієї неділі в Україні відбудуться місцеві вибори, ямпільчани обиратимуть селищного голову, депутатів селищної, районної та обласної рад. Напевно, найвідповідальніший вибір для них – це вибір свого представника в селищній раді, адже саме цей депутат наступні п’ять років піклуватиметься проблемами округу і вибиватиме для нього кошти на освітлення, ремонт доріг, тротуарів, вирішуватиме інші проблеми мешканців. Практика показує, що залог успішності депутата – його активність, бажання робити корисні справи та наявність чіткого плану дій.

Ми продовжуємо знайомити ямпільчан з кандидатами в депутати селищної ради і сьогоднішня наша розповідь про 23-річного Олександра Гарбузова. Він йде у селищну раду від округу №5, тобто за нього мають можливість проголосувати мешканці вулиці  Спасо-Преображенська (будинки 4-16, Гагаріна, Єгорівська, Дачна, Кооперативна, Красний кут, Бондарівка, Лісна, Миру, Травнева, Садова, Вербова, Шевченка, Шкільна, 75-ої Гвардійської дивізії, провулків Шевченка, Шкільний, села Івотка та селища Неплюєве. 

Олександре, в Ямполі тебе знають як молодого підприємця та співзасновника кафе «Мандарин», але людям мало відомо про твій життєвий шлях. Розкажи нам про себе

Я виріс в Ямполі на Сарановому хуторі, навчався в школі №1. Після випускного, коли настав час обирати місце навчання, подавав документи до великої кількості навчальних закладів – у родини не було грошей, тож єдиною можливістю для мене здобути освіту – було вступити на бюджет. І мене прийняли в один з Київських ВУЗів.

Перші два курси я навчався на відмінно, але згодом довелось поєднувати навчання з роботою. Брався за всі можливі підробітки, адже життя в Києві коштує дуже дорого, окрім того я хотів допомагати батькам.

Як ти опинився в сфері громадського харчування?

Я влаштувався працювати в київський ресторан і ви знаєте, у мене почало виходити смачно готувати. Але тоді затриматись в цій сфері мені не вдалось – я пішов на строкову службу в армію.

Після служби повернувся в той же ресторан і за щасливим збігом обставин в цей момент мій друг Ростислав шукав роботу. Я і порадив йому влаштуватись в наш заклад. Ми пропрацювали разом і врешті решт вирішили повернутись в Ямпіль і відкрити таке ж якісне кафе, але у рідному селищі.

Тобто, ідея відкрити власне кафе народилась у Києві?

Якщо чесно, то про нього я мріяв з дитинства. Хотів стати поваром і, навіть пам’ятаю свою першу страву – смажене яйце (сміється).

Розмірковували ми про відкриття кафе з товаришами по службі в армії, але все це залишалось на рівні розмов, аж доки я не зустрів однодумця – Ростислава. Це ще раз доводить, як важливо мати надійного друга, слова якого не розходяться зі справою.  

Але ж не кожен відважиться повернутись зі столиці в наш маленький Ямпіль?

Не згоден, я дуже люблю своє селище. Де б я не був – мене завжди тягнуло додому. Тим більше, ми повернулись не просто так, а втілити в життя свою мрію.  

Наскільки мені відомо, твоя дружина з Бердянська, як ти її вмовив проміняти курортне місто на наш Ямпіль?

Дійсно, їй було важко переїжджати, але я наполіг. Зараз ми чекаємо народження донечки і збираємось далі жити в Ямполі.

Вже традиційне питання, яке місце в нашому селищі тобі подобається найбільше?

Я виріс в будинку серед мальовничого соснового лісу на Сарановому хуторі – для мене це місце, де мені завжди добре. А якщо говорити про центр селища, то, звичайно, мені подобається наш Спасо-Преображенський храм.

Там завжди чисто, потрібно відзначити настоятеля і прихожан цієї церкви – влітку вони завжди вчасно косять траву, а навколо церкви ростуть чудові квіти.

Навіщо ти йдеш у депутати селищної ради?  

Тому, що я вірю в Ямпіль, вірю в те, що тут можна комфортно жити  зі своєю родиною. Звичайно, ніщо не приходить саме собою, і в Ямполі, дійсно, багато проблем, але все залежить від нас. Якщо ми об’єднаємось, то їх реально вирішити.

Над якими проблемами свого округу ти збираєшся працювати?

Я кожного дня ходжу по вулицях і спілкуюсь з людьми, а тому добре знаю їх проблеми. Хтось скаржиться на аварійну дорогу по Бондарівці чи Гагаріна, а хтось на відсутність ліхтаря над колодязем, як, наприклад, на Рудні. Чи то на те, що  місцева влада не може виділити щебню та дати трактор для вирівнювання ґрунтової дороги на тій же вулиці.  

В селищній раді я б хотів більш предметно зайнятися проблемою залізничного сполучення у нашому селищі. Ви самі прекрасно знаєте, в якому стані зараз знаходиться зупинка Івотка – це неповага до ямпільчан.

Ми з друзями неодноразово проводили там прибирання, навіть лави встановили 5 років тому. Але наших зусиль замало – потрібно добиватись від «Укрзалізниці», щоб вона належно утримувала нашу зупинку. Щонайменше, потрібно облаштувати бетонну доріжку від вулиці Травнева до перону, вчасно замінювати лампи в вуличних ліхтарях, видалити кущі, які заважають людям ходити. Напевно, всім нам хотілось би і щоб там працював хоча б невеликий зал очікування, адже в дощ та морози чекати електрички там надзвичайно незручно.

Чи цього реально добитися?

Думаю, що цілком. Ми, ямпільчани, платимо за проїзд стільки ж, як і мешканці Вороніжу, чи Кролевця, але там люди можуть користуватися облаштованими вокзалами.

Так, це дуже складний процес, але мене завжди мотивує приклад, як наша команда в 2017 році добилась для ямпільчан можливості користуватись електронними квитками. «Укрзалізниця» нам багато разів відмовляла і лише на шосте, чи сьоме звернення відповіла згодою.

Але як ця наша маленька перемога полегшило життя ямпільчанам. Їм тепер достатньо придбати квиток на сайті «Укрзалізниці» і не треба їхати міняти його на найближчу станцію, чи вмовляти провідника взяти себе без квитка.

Дякуємо за інтервю. Сподіваємось, ямпільчани зроблять правильний вибір.  

2 thoughts on “Олександр Гарбузов: вірю в Ямпіль, вірю, що тут можна комфортно жити і виховувати дітей

  1. Дуже приємно ,що нашій молоді не байдуже наше майбутнє.Бажаю вам, хлопці ,перемогти і далі працювати і розвиватись самим і на благо нашого селища ,та щоб вам ніхто в цьому не був поміхою.

  2. Пишаюся своїми однокласниками. Ви круті хлопці. Успіхів вам. У вас все вийде якнайкраще.

Comments are closed.

error: Content is protected !!