Наприкінці минулого року розпорядженням голови районної державної адміністрації виконуючим обов’язки головного лікаря Ямпільської центральної районної лікарні призначений Вадим Бойчунь. Новий керівник лікарні розповів «Голос часу» про пріоритети та перші кроки на посаді.
Які завдання Ви перед собою ставите?
Їх багато, проте в першу чергу я буду приділяти увагу забезпеченню медичним обладнанням, адже його дуже сильно потребує наша лікарня. Для прикладу, всім відомо, що в нашому районі існує епідемія туберкульозу – кількість виявлених хворих десь вдвічі перевищує обласний показник, але район не має навіть рентген-апарату. Він нам вкрай необхідний, його вартість близько 800 тисяч гривень. На друге місце я б поставив кисневий концентратор для операційної, який теж коштує досить не дешево. Велика проблема і по транспорту, адже коли з ЦРЛ відокремили службу швидкої допомоги постало питання як доставляти фахівців в невідкладних випадках.
Також, дуже важливе кадрове питання, яке сьогодні стоїть гостро. Показник забезпеченості лікарями на 10 тисяч населення в області становить 35.1, тоді як в нашому районі він на рівні 15.2, що більш ніж в два рази менше. Намагаємось хоч-якось вирішити цю проблему. Так, нещодавно наказом по закладу до районної лікарні був переведений сімейний лікар з Марчихиної Буди. Він там вже працює півтора роки, чомусь хтось порахував, що 600 жителям Марчихиної Буди він буде потрібніший ніж 25 тисячам жителів району.
Продовжується і програма навчання лікарів за кошти районного бюджету, проте в цьому році ніхто з них не приходить на роботу. Річ у тім, що навчання досить тривале 6 років університету та 2-3 роки інтернатури. Програма була запущена 2002 році, я один з перших хто навчався по цій програмі. Але, на мій погляд, не головне навчити спеціаліста, головне – утримати його в районі. Для цього потрібно житло, з районного бюджету щороку виділяється по 100 тисяч на придбання такого квартир для лікарів.
Останніми роками в районі звичними стали ремонти в закладах охорони здоров’я, чи продовжаться вони в новому році?
Так, нещодавно було здійснено ремонт Дружбівської міської лікарні за кошти благодійного внеску Укрзалізниці та придбано новий автомобіль швидкої медичної допомоги для цієї лікарні. Зараз ведеться капітальний ремонт терапевтичного відділення Ямпільської центральної районної лікарні, вже виконано майже половину робіт, роботи продовжаться в цьому році.
А як проходитиме реформа мережі охорони здоров’я на Ямппільщині?
Дійсно, реформа не стоїть на місці, наша лікарня розрахована на 42 тисячі населення станом на 1980 рік, тепер населення району 25 тисяч чоловік. Тож, в минулому році було зменшено кількість ліжок на 30 штук, нам стоїть завдання довести все до середньо обласного показника.
Районна рада вже передала відділення швидкої допомоги на область. Ще три місяця вони будуть наші, а далі переходять на інший баланс. Гірше від такого рішення не буде точно. Тепер вони будуть напряму підпорядковуватись Сумам та фінансуватись з обласного бюджету, який як відомо значно багатший.
Буде створений в районі первинний центр медико-санітарної допомоги, щоб приблизити медичну допомогу до населення. Це буде окрема структура, яка буде самостійною, або входитиме до складу ЦРЛ, що понесе менше витрат.
Окрім того, депутати районної ради визнали Свеську та Дружбівську лікарні структурними підрозділами ЦРЛ. В цьому питанні була правова невизначеність, адже вони не були окремими юридичними особами, не мали окремої бухгалтерії від ЦРЛ, проте мали своїх головних лікарів. Тепер буде по-іншому, хоча люди, що там працюють не втратять в заробітній платі.
Скорочення сільської мережі не буде – це заборонено конституцією, проте можлива реорганізація, можливо вони просто будуть називатись по-іншому. Наприклад, хоспіси.
Голова райдержадміністрації ставив Вам завдання покінчити з безкінечними чергами в лікарні, чи вдасться його виконати?
Будемо дивитись як це робиться в інших районах. На Ямпільщині була відмінена система талончиків – у нас жива черга. В нашій сільській місцевості це значно зручніше, адже мешканці сіл залежні від автобусів і не завжди можуть прибути у вказаний в талончику час. Ми намагаємося проводити виїзні прийоми в селах, але залежно від забезпеченості паливно-мастильними матеріалами.
