В сезон підприємство працювало в три зміни, – пригадує Анатолій Іванович Мазепа, який з 1966 по 1970 рік працював на коноплезаводі мотористом.
-З Білиці на заводі працювало 22 людини, на роботу ходили пішки старим шляхом, що пролягав через ліс до дерев’яної греблі на річці Івотка. Решта працівників були з Ямполя. У той час на заводі виробництво велось за допомогою німецького дизельного мотору.
Пам’ятає старожил і будівництво заводського двоповерхового гуртожитку, яке розпочалось в 60-х роках. У наш час будівля не використовується.
-Пам’ятаю, що заробітна плата була 60 рублів, крім того щомісяця давали 30% премії, – розповідає Анатолій Іванович. -Це були значно кращі умови ніж в колгоспі, де працювали за «палочки»: тягаєш снопи з ранку до вечора, а за це тобі зараховують один трудодень, а за нього видавали 200 грам хліба.
Зазначимо, що коноплезавод на околиці Ямполя був побудований в 20-х роках минулого століття, пізніше був переведений з переробки коноплі на льон. В 2000-х роках підприємство збанкрутувало і зараз про нього нагадують лише залишки цегельних приміщень наприкінці вулиці Шкільна.
Кошмар. Люди не помнящие родства и историю своего города . Нечем гордиться . Нужная статья. Может кто прочитает.
Чекаємо наступні статті про історію зруйнованого хлібозаводу, молокозаводу і ледве живого механічного заводу
предлагаю в честь такой статьи, вокруг руин на фото провести ПАРАД ВЫШИВАНОК, обязательно с УЛЫБКАМИ НА ЛИЦЕ! Кто за?
За!
200грам хлібу за один трудодень?Да як у вас язик повертається ?В селах свиней хлібом годували.
А если кто плохо работал, того кляти совэты расстреливали. А йода как тогда так и сейчас не хватает.
тов Зеленскиий – можете устроить даже стриптиз. Где ты был раньше…
виктор-пообщайся лично з дедом и не свисти…
Так-то трудодни в 1966 году уже отменили. Да и до этого за них далеко не 200 грамм давали.
То кляти савьйэты рабство ввели, трудодни отменивши, для тех кто в голодомор не сдох, лагеря проскочил и чьими трупами немцев не закидали. Бабы ж еще нарожают. Стыдно не знать.
виктор-если не сцышь- все доказуемо на пальцах…
Вітьок поспілкуйся з дідами – а потім свісти…
Не надо писать одну и ту же чушь под разными никами – вас все равно выдаёт неумение отвечать адресно.
Ася- чушь ваше имя.Учите историю края и наконец-то взрослейте…
Раньше все как рабы работали на работе. А теперь свобода! От работы, от зарплаты, от медицины, от образования, наконец от здравого смысла. В посёлке разруха и безнадёга, а мы славим нашу власть. Какая бы она не была.