Без людей. Радіонівка

Проект «Без людей» був би неповним, якщо б поза увагою залишились прикордонні села колишнього Ямпільського району, – пише до редакції нашого видання автор проекту Едуард Баранов. Саме вони і заслуговують на особливу увагу.

«Вкотре наголошую, що висловлюю лише суто особистісні оцінки та враження, тому прошу не турбуватись критиків, думка яких мені не цікава. Ідея проекту та моєї діяльності взагалі полягає в доведенні до суспільного загалу думки, що можливо не треба шукати долі за морями, бо вона може бути поруч…

Можливо, це надмірно патетично, але автор робить це саме з любові до цієї землі, бо іншої у нього немає…

Також вважаю свою діяльність більш чесною та реалістичною, на відміну від «журналістів – гранітоїдів»  на коштовних позашляховиках, мета яких зафільмувати з коптера «жахливу реальність» та найдорожче її продати. Або взагалі взяти з інтернету застарілі демографічні данні, що не відповідають дійсності та зі свого офісу поширити це, як правду, в тому числі з використанням знімків з мого проекту», – наголошує автор.

До уваги читачів фоторепортаж з Радіонівки – старовинного словянського поселення, історія якого сягає VIII-XIII ст. (якщо вірити книзі «История городов и сёл Украинской ССР», що була надрукована у Києві в 1980 році).

Колись тут було підсобне господарство Свеського насосного заводу, тракторний парк та ферма. А зараз тиша – навіть не гавкають собаки, бо ці тварини потребують господарів. А ще посеред села в кущах майоріє   Монумент загиблим мешканцям, народна тропа до якого заростає бур’яном, як і все село загалом …

Далі буде.

10 thoughts on “Без людей. Радіонівка

  1. Да уж , таких сел и хуторов только в районе больше десятка . И это за 30 лет независимости , а с реформами оптимизации они еще добавятся .

  2. оооо, еще один повод отпраздновать, ребят! Смотрите сколько поводов, и знаки въезда в Ямполь, и вот вам статья. И не надо напрягать работников дома культуры) ДАЕШЬ ВЕЛОПРОЕЗД В ВЫШИВАНКАХ ПОД НАЗВАНИЕМ – КВИТУЧА УКРАИНА, УЛЫБКА НА ЛИЦЕ – МАРШРУТ ПРОЛЯГАТЫМЕ К ЗНАКАМ ВЪЕЗДА В ЯМПОЛЬ, ДАЛЕЕ ЧЕРЕЗ ХУТОРА И РАЗБИТЫЕ ДОРОГИ, КОНЕЧНАЯ – РОДИОНОВКА, ГДЕ БУДЕТ СВЯТКОВИЙ ФЕЕРВЕРК И КОНЦЕРТ ПИД НАЗВОЮ – МЫ НАЦИЯ ГОРДЫХ ПАТРИОТИВ И ЛЮБЫТЕЛИВ СВОЕЙ ВИТЧЫЗНЫ!

    1. Тихо-тихо, а то еще костры по средам начнут на площади палить. Эти могут. За виру,мову и томос.

  3. Кому нравится тюбетейка и халат,а кому вишиванка, о вкусах не спорят.

  4. Смотришь на эту невозвратно уходящую жизнь хуторов, сел и сердце сжимается. Сначала умирают люди, потом их жилища. И есть в этом глубокая драма. Ведь все это близкое, душевное, родное. И в то же время тебя преследует гнетущее ощущение социально-политического тупика и края света.

    1. во-во. Всегда ловил себя на мысли, что например Шатрище, Антоновка кажется краем мира, ну в Радионовке просто не бывал, а по фото такие же ощущения. Хотя на самом деле это почти центр Европы, ну по крайней мере туда дальше наверх и направо Россия, Москва, левее Беларусь и Прибалтика, а ощущение, будто мира заканчивается в этих селах и дальше ходу нет

  5. Еще есть ощущение транспортного тупика, возникшего после конфликта с Россией.

  6. Разрухи и тупики как известно из классики в наших головах. Может следует избавиться от комплекса = меншовартисного= малоросийского хуторянства и не заглядывать в рот ни кремлю ни госдепам. Израиль нам в пример.

Comments are closed.