Мікропластік всюди. Як уберегтися від небезпеки

До кінця 80-х років пластик став широко застосовуватися у всіх сферах діяльності людини. Пластикові пакети стали переважати з супермаркетах і дрібних роздрібних магазинах. До цього часу стандартно для зберігання продуктів і упаковки користувалися папером.

За даними Агентства з охорони навколишнього середовища, виробництво пакетів вимагає 12 мільйонів тонн барелів нафти в рік. Поліетиленові пакети на нафтовій основі не піддаються біологічному розкладанню.

Оксобіорозкладання – обман споживача

У свій час, були широко поширені матеріали зі спеціальними добавками – оксобіодобавки типу d2w. Передбачалося, що така добавка сприятиме розкладанню упаковки. Для процесу гниття потрібні світло, повітря і мікроорганізми. Свідомі споживачі кинулися купувати таку упаковку, нібито безпечну для природи. Але не все так добре, як здається на перший погляд.

Без доступу кисню, процес розкладання не наступить. Такий пакет, як і звичайний поліетиленовий, буде роками перебувати в землі, воді або на звалищі під шаром іншого сміття. До того ж, пластик з такими добавками вкрай небезпечний тим, що навіть при дотриманні всіх умов, він не розкладається повністю, а перетвориться в мікропластік.

Звідки береться мікропластік і куди дівається

Мікропластік – це частинки пластику, розміром менше 1 мікрометра. Він дуже небезпечний для нашої природи і для людини. А надходить він в навколишнє середовище з зовсім різних джерел.

Наприклад, більше по розміру пластикове сміття перетворюється в меньше. Або, коли виробники додають його в косметичні засоби, під виглядом абразивних добавок (зубні пасти, креми). Також частинки мікропластика потрапляють в атмосферу з автомобільних шин або нашого одягу. Ми можемо вдихати і ковтати мікропластик з будь-яких джерел.

Ці найдрібніші частинки легко проходять через фільтри очисних станцій і потрапляють в океан. Там вони осідають на дно і становлять велику загрозу для водних мешканців. Вони можуть помилково ковтати пластикові крупинки, які не мають поживної цінності, і через цього не споживати необхідну для них їжу. В такому випадку, з часом, виживаність морських організмів стане під загрозу.

Нанопластік і його вплив на організм людини

Не менш небезпечний мікропластик і для здоров’я людини. Особливо небезпечний так званий нанопластик. Його дослідження знаходиться на початковій стадії. Вважається, що мікроскопічні частинки можуть проникати в тканини і навіть клітини і викликати алергії, подразнення і навіть різні захворювання.

Дослідники вважають, що зараз кількість мікропластика і нанопластика зараз в навколишньому середовищу не критично високий, щоб впливати на здоров’я всього людства. Але він збільшується з кожним днем, тому не варто чекати, поки буде пізно.

Боротьба з пластиком – це найважливіше завдання сучасного людства. Немає сенсу робити те, що не розкладається 500 років, а використовується 20 хвилин. Використання біорозкладних матеріалів – це єдина правильна альтернатива традиційному пластику.