Виповнилось 170 років з Дня народження Миколи Миколайовича Неплюєва

Про це на своїй сторінці в Фейсбук написав директор музею Трудове братство М.М. Неплюєва Валерій Авдасьов

Сьогодні виповнюється 170 років від дня народження Миколи Миколайовича Неплюєва (1851-1908) – християнського подвижника, педагога, соціального практика. Будучи людиною віруючою, освіченою і багатою, він створив на нашій землі християнські школи і унікальне духовно-господарське формування – Хрестовоздвиженське православне Трудове братство. Братство налічувало понад 500 людей, проіснувало 40 років (1889-1929) і досягло неперевершених результатів в освітній, культурній і господарській сферах. М.М. Неплюєв хотів, щоб у таких Трудових братствах люди вчились жити по-християнськи: любили Бога і ближніх, були добрими, чесними, працелюбними і милосердними. Заради втілення цієї мети Неплюєв поклав все своє життя і все своє багатство. Чи живе пам’ять про нього у місцях його діяльності?

Так, пам’ять про нього жива. У Воздвиженській школі тулиться маленький музей М.М. Неплюєва. На «братських воротах» при в’їзді в село встановлені пам’ятні таблички, поруч – пам’ятний знак Неплюєву. Упорядкована і доглянута могила Миколи Миколайовича. Тутешній парк числиться у заповідному фонді. Ім’ям Неплюєва названа головна вулиця села Воздвиженського, а також вулиці в Ямполі і Свесі.

Та коли ходиш вулицями Воздвиженського, стає сумно від того, що бачиш. Адже від Трудового братства, цього самобутнього культурного оазису, залишились лише уламки, лише руїни. Справжню цінність спадщини М.М. Неплюєва мало хто розуміє. Християнський спосіб життя, висока культура праці, класичне мистецтво: музика, живопис, література, які панували у Братстві – не стали частиною нашого життя. Ми не знаємо цього, не бачимо, не відчуваємо в цьому потреби. Ми далекі від цієї благородної атмосфери. А тих, хто її сюди колись приніс з Петербурга, Києва чи Берна, наші діди давно прогнали і забули. Перервався зв’язок часів. Розірвана спадкоємність поколінь. Для нас це чуже минуле, чужа історія. І тому майже байдужно пишемо, що є в нас така видатна постать, є історична пам’ятка, але по-справжньому не розуміємо їхньої цінності для нашого життя. Тому і стоїть руїною будинок М.М. Неплюєва.

Микола Неплюєв випередив свій час. Він створив модель християнської цивілізації, у якій новітні технології поєднувались з високою християнською культурою. На думку деяких істориків, досвід Неплюєва по організації системи трудових братств, був за тих історичних умов, чи не єдиною альтернативою ленінському безбожному соціалізму.

Багато десятиліть ім’я М.М. Неплюєва перебувало у мороку забуття. Його глибока віра в Бога, його велике серце, його подвижницька діяльність народного просвітника і християнського проповідника були чужими і ворожими для радянської влади. І вона зробила все, щоб стерти ім’я Неплюєва з народної пам’яті. Все створене ним руйнували, замовчували, перейменовували якимись неадекватними радянськими назвами. Даруючи свій родовий маєток братчикам, М. Неплюєв заповідав: «Якщо не буде братського, християнського духу на цій землі, то всі справи на ній згорять». Комуністи вигнали братчиків з цієї землі. Найкраще господарство Російської імперії зі своїми школами, фабриками, садами, парками, симфонічним оркестром, нівелювали до звичайного колгоспу.

А в 1990-х, коли прийшла демократія і самостійність – стався ще один злам у суспільній свідомості: те, що було створене при комуністах, тобто нашими батьками і дідами – оголошено нікчемним. Стоять занедбані, покинуті, здичавілі, майже нікому не потрібні колись-то прекрасні воздвиженські сади і парки. З 23 добротних будівель Братства уціліли лише будинок Неплюєва, лікарня та контора Братства – все решта згоріло. Сьогодні в нашій державній культурній політиці такі постаті, як М.М. Неплюєв не в пріоритеті.

Але ж, всупереч усьому, це – наша з вами історія. Тому що діяльність М.М. Неплюєва проходила на нашій землі. Тут М.М. Неплюєв народився. Тут він прожив 28 років свого життя. Тут покоїться його прах. Більшість вихованців неплюєвських шкіл були діти з Ямпільщини. Так само, більшість братчиків були вихідцями нашого краю. І спадщина, яку вони залишили – це наша спадщина. І якщо нам не дано зберегти її в повній мірі, то наш обов’язок зберегти хоча б будинок М.М. Неплюєва – цей єдиний «живий свідок» минулого, нерозривно пов’язаний з життям і діяльністю нашого найвидатнішого земляка.

На фото М.М. Неплюєв у парку хутора Воздвиженського. початок ХХ ст.

_________________________________

Підпишіться на наші пабліки в соціальних мережах і дізнавайтесь новини першими:

FACEBOOK

INSTAGRAM

VIBER

TELEGRAM

_________________________________

1 thought on “Виповнилось 170 років з Дня народження Миколи Миколайовича Неплюєва

Comments are closed.