Мало кому з ямпільчан відомо, що на відстані 5 кілометрів від Ямполя розташований справжній ландшафтний заказник площею в декілька тисяч гектар. Знаходиться він поблизу села Прудище на лівому березі Івотки та її притоки Усок. Заказник складається з великих збережених у природному стані лісів Прудищанського лісництва Свеського лісгоспу. Цей ліс є частиною досить великого лісового масиву, який тягнеться вздовж річки Івотки від кордону з Росією. Природні умови парку відображають основні риси Новгород-Сіверського Полісся, територію якого дренує Десна та її численні притоки.
Унікальну природу ямпільських лісів помітили давно. Ще 10 березня 1994 року вийшов Указ Президента України «Про резервування цінних природних територій для наступного заповідання», яким з метою збереження цінних природних комплексів та об’єктів, генофонду тваринного і рослинного світу, місцезнаходжень рідкісних та таких, що перебувають під загрозою зникнення видів тварини і рослин та поліпшення умов для задоволення рекреаційних потреб населення було резервовано «Прудищанський ліс», як типовий поліський природний комплекс для першочергової організації у 1994-1996 роках нових та розширення існуючих природних заповідників, національних природних парків, заказників і пам’яток природи загальнодержавного значення. На підставі цього документу тут був створений регіональний ландшафтний парк «Прудищанський», який рішенням обласної ради від 25.12.2002 року отримав статус заказника місцевого значення.
Сьогодні «Прудищанський» заказник є унікальним природним комплексом, що цінний як з естетичної, так і наукової точки зору. Заказник насправді можна назвати царством лісів, адже саме вони займають більшу частину території. Серед лісів переважають соснові, часто із домішками берези. Серед трав домінують злаки, зокрема, мітлиця тонка. Красується тут і папороть орляк.
Крім соснових лісів на значних територіях зростають дубово-соснові. В цих лісах можна посмакувати ліщиновими горішками, адже підлісок тут формує ліщина із домішками бруслини бородавчої.
Зустрічаються у парку і дубові ліси. Між іншим, тут дуби досягають більше 20 м. У дубових лісах також зростають сосна, береза і ліщина. Багатий і різноманітний трав’яний покрив. Зустрічаються: копитняк європейський, медунка темна, чина весняна, яглиця звичайна, купина лікарська, зірочник ланцетолистий, грушанка мала, костяниця та інші. У дубових лісах розквітають такі прекрасні і рідкісні квіти, як орхідеї. Тут і любка дволиста, і гніздівка звичайна, і коручка чемерниковидна. Всі орхідні занесені до Червоної книги України. Крім них із рідкісних рослин зростає тут лілія лісова.
Прогулюючись Прудищанським ландшафтним заказником, можна помилуватися таємничими ялинами, які формують, так звані, ялинники – острівці. Ялинники здебільшого висаджені штучно, але їм вже багато років. Внаслідок цього вони нагадують природні ліси.
Зустрічаються тут і болота – блюдця низинного характеру. Таку назву мають тому, що утворюються у поодиноких низинах. У низинних болотах панують різні види осок, але також зустрічається і вовче тіло болотне та інші види рослин.
Серед тваринного світу особливо цікавою є фауна ялинників, адже тут живуть північні мешканці. Серед птахів це горіхівка, дрізд-омелюх, чорна та чубата синиці, жовтоголовий королик. Це, до речі, найменша пташка України. Крім північних видів живуть у парку: зяблик, вільшанка, велика та блакитна синиці, чорний та співочий дрозди, повзик, крук, сойка. Мешкає тут і білка звичайна. Її чисельність залежить від урожаю ялинового насіння. У заказнику досить поширена дика свиня, і сліди її присутності – пориї часто зустрічаються.
Найбільш цінна частина заказника – заповідне урочище «Прудищанська дача». Саме тут розташовуються володіння найкраще збережених лісів, знаходиться воно в 62 кв. на площі 3,8 га. Це урочище славиться своїми дубами, що мають вік більше 140 років. Саме тому вони перебувають під особливою охороною держави.
Наразі унікальний природний комплекс «Прудищанського» заказника вивчено недостатньо, проте науковці нерідко звертають на нього увагу. Зараз перед ними стоїть першочергове завдання: детально вивчити рослинний і тваринний світ та провести зонування території, щоб найбільш цінні в науковому відношенні ділянки ввійшли до заповідної зони і були збережені для нащадків. Безумовно, подальше вивчення тваринного світу Прудищанського заказника виявить багато нових цікавих знахідок і значно поповнить список регіонально рідкісних і червонокнижних видів, що мешкають на його території.
Звичайно, заказник створювався не лише для наукових цілей, а і для організації якісного відпочинку місцевих мешканців та туристів. І справді його територія має велике естетичне, рекреаційне та екологічне значення, що обумовлене мальовничістю ландшафтів, високою залісненістю і придатністю лісів для відпочинку. Кожен бажаючий зможе тут помилуватися простою поліською природою: лісом, річкою, болотом та побачити рідкісних тварин в природних умовах. Тут людина може відпочити морально і фізично.
Проте, для збереження цього унікального природного комплексу його потрібно оберігати та шанувати. Саме тому держава ввела на території заказника особливий режим, що з одного боку не заважає людям насолоджуватися природою, а з іншого боку сприяє збереженню тамтешньої природи. Зокрема, на території заказника забороняється влаштування таборів, місць відпочинку, вогнищ, крім місць спеціально відведених, без спеціального дозволу забороняється рубка дерев та чагарників, заготівля лісних матеріалів (кори, деревних соків, лісової підстилки), випасання та прогін худоби, полювання, будь-яке знищення рослин та тварин занесених до Червоної Книги України. За дотриманням цих вимог суворо слідкують і на порушників накладаються суворі санкції передбачені законодавством. На жаль, в наш час лише такими заходами можна забезпечити відповідальне ставлення людей до природи. Тож сподіваємось, що ландшафтний заказник «Прудищанський» і надалі залишиться місцем, де природа розвиватиметься неквапливо і поступово, а людина, поважаючи та оберігаючи її, матиме можливість милуватись нею та поринати у природну красу і велич.
Замечательная статья!