Напередодні ми поспілкувались з головою Шосткинської районної військової адміністрації Віктором Губенком.
Темою розмови стала ситуація в громадах колишнього Ямпільського району. Зокрема, перспективи ремонту інфраструктури, відновлення навчального процесу в школах, забезпечення людей гуманітарною допомогою.
На прохання читачів ми публікуємо текстову версію інтерв’ю.
Вікторе Григоровичу, як Ви оцінюєте ситуацію в Ямпільській, Свеській та Дружбівській громадах?
Перше, що мене сьогодні порадувало, це те, що Сергій Михайлович Киркач на сторінці в Фейсбук також написав свою позицію щодо зрадників України. І відповідно до того, що інкримінується справа по злочину Деркача, я вважаю, що це дуже правильне звернення.
Звичайно, що якби не війна, ми мали б багато гарних подій і в Свеській громаді, і в Ямпільській. Планувались величезні суми коштів щодо інфраструктурних об’єктів, ремонтів доріг, закладів освіти. Але на сьогоднішній день порадувати мало чим можу, все відбувається в умовах війни і може змінитись кожного дня. Розповсюджувати інформацію, розповідати заздалегідь те, що планується державою, я не хотів би, щоб ці плани не порушив ворог.
Чи виділені кошти на ремонт доріг?
Звичайно, виділено. Але роботи будуть проходити тільки в тих ситуаціях, де є кризовий і аварійний ремонт. Суми, які виділені на ремонти доріг, вони в рази менші, ніж ті, що планувались на початку року.
Чи запрацюють школи громад 1 вересня?
Міносвіти дає своє тлумачення, але моя позиція, що навчальний процес в 20-ти кілометровій зоні від кордону має у більшості проходити онлайн. Сьогодні ми бачимо ситуацію по іншим громадам, де зруйновані школи. Візьмемо ту ж саму Есманьську громаду, де постраждали дві школи, які були опорними – в селі Уланове і селищі Есмань. Там керівництво, мабуть, вже визначилось, що навчання буде проходити онлайн.
Моя думка, що в 20-ти кілометровій зоні має проходити навчання онлайн. Діти зможуть відчувати себе безпечно в домівках. Говорячи про домівку, ми говоримо про будь-яку точку України, адже сьогодні з 10 територіальних громад нашого району сім визначено громадами, де йдуть бойові дії. Будь-яке перебування дітей в школі може наражати їх на небезпеку. Крім того, онлайн-навчання може проходити з закордону, будь-якої точки України, яке визначили батьки, як безпечне. Діти не будуть відволікатись від свого колективу. Будуть спілкуватися зі своїми викладачами, які також знають їх здібності, підготовку, моменти, на які потрібно звернути увагу.
Я думаю, що певні зміни ще будуть, ми готуємось до будь-якого режиму. Школи закуповують пальне, школи готуються, громади готуються. З боку територіальних громад і керівництва району будуть докладені всі зусилля, щоб люди отримали освіту так, як вони того бажають.
Розкажіть про ситуацію з постачанням гуманітарної допомоги, чи достатньо її?
Гуманітарну допомогу ми отримали у дуже величезній кількості. Звичайно, що почали видавати по певним категоріям. Деяка гуманітарна допомога йде безпосередньо на громади, залежно від їх співпраці з міжнародними донорами та благодійними організаціями. Певна кількість гуманітарної допомоги, продуктові набори, йдуть через обласну військову адміністрацію на нас і вже потім на територіальні громади. Кількість в принципі пропорційно дотримується, багато задіяно ресурсів, багато осіб отримують, звичайно, що є і незадоволені. Ситуація неоднозначна, але як на мене, більш-менш справедливий режим дотриманий.
Вікторе Григоровичу, зараз триває сезон лісових ягід, але ми знаємо, що в нашій області діє заборона на відвідування лісових масивів. Що робити мешканцям наших громад, які збирають ягоди для власного вжитку чи на продаж, бо для багатьох це єдиний заробіток?
Ситуація дуже непроста. Так, як я працював в Середино-Буді, я знаю, які там лісові масиви. Почався вже сезон чорниці і люди, звичайно ж, також мали на тому певний заробіток. Крім того, враховуючи погодні умови, які ми зараз спостерігаємо, можливе збільшення лісових ласощів.
Але я завжди дотримуюсь закону. Якщо для військових важливо не допускати людей до лісових масивів, то цього режиму потрібно дотримуватись. По-перше, нікому не буде на руку зустріти в лісі військових, бо потрібно буде проходити перевірку і потім виправдовуватись. Ми маємо розуміти, що в умовах військового часу відвідувати ліс – це наражати себе на небезпеку. Тому я б утримався від відвідин лісу.
Дякуємо за інтерв’ю.
