Цими днями виповнюється сімнадцять років, як ямпільський Свято-Георгіївський храм Української православної церкви Московського патріархату очолив отець Микола. За цей час своєю вірою, чуйністю, небайдужістю та любов’ю до ближніх отець Микола заслужив авторитет та повагу тисяч ямпільських віруючих.
Народився настоятель ямпільського храму 12 липня 1974 року в м. Кролевці, там же закінчив в 1991 році середню школу. Після чого рік навчався на підготовчому відділенні Сумського політехнічного інституту. Та продовжити навчання в цьому інституті отцю Миколі не судилось, в 1992 році волею Божою він познайомився зі священником Борисом, який згодом став його духовним наставником. Він і благословив отця Миколу на вступ до Київської духовної семінарії, де той навчався з 1992 по 1996 рік.
10 грудня 1995 року Митрополитом Київським та всієї України Володимиром отець Микола був рукоположений в дяки, а 24 березня наступного 1996 року – ним же в священники. Після цього декілька місяців, ще навчаючись в семінарії, служив у храмі в Пущі Водиці. А в липні указом єпископа Анатолія був переведений в Ямпіль.
Отця Миколу добре знають і поважають не тільки ямпільські прихожани, але і віруючі ближніх населених пунктів. Адже в різні часи служив він окрім ямпільського храму, ще й в Шатрищах, Білиці, Уску, Воздвиженському, Грем’ячці та Імшані. Він же доклав великих зусиль і для спорудження в Ямполі другого храму – Спасо-Преображеського. За час служіння при Георгієвському храмі діяла недільна школа, видавалась газета духовного змісту. Зараз постійно проводяться проповіді, заняття, бесіди з прихожанами. Настоятель храму постійно докладає зусиль для прикрашення церкви та благоустрою території біля неї.
Отець Микола запрошує всіх віруючих відвідувати храм, любити Бога, молитись та прощати один одного, пам’ятаючи слова Христа: «як хочете, щоб з вами чинили – так і ви з ними чиніть», бачити в людині образ і подобу Божу, не заздрити, уникати гордості та самозадоволеності. Його мрія – об’єднати у вірі всіх ямпільчан та привести їх до Бога, щоб вони могли відрізнити «чорне від білого, земне від духовного».
О. Соломко
головний редактор районної газети «Голос часу»,
голова молодіжної організації «Молодь Ямпільщини»
P.S. З отцем Миколою ми знайомі 15 років, весь цей час підтримуємо тісні стосунки. Саме він запросив мене до храму, тож отця Миколу я вважаю своїм духовним наставником. Зараз наша співпраця ще більш поглибилась, священнослужитель постійно бере участь у всіх заходах молодіжної організації «Молодь Ямпільщини». Лише за цей рік, завдяки йому в Ямполі була відновлена традиція проводити купання на Хрещення, були проведені лекції, зустрічі з молоддю. Щоб зробити таку роботу системною, було прийнято рішення про створення першої в районі молодіжної православної організації, зараз завершується її реєстрація.
Очевидно, що така співпраця отця Миколи з молоддю подобається не всім, тож відомі нам люди організували велику кампанію по дискредитації настоятеля храму. Ці люди вдались навіть до цинічних кроків, коли від мого імені з фальшивої сторінки в соцмережах отця Миколу поливали брудом, пускали різні чутки. Звичайно, вони не мають жодного стосунку до правди і більшість ямпільчан відразу зрозуміли, що це провокація. На щастя, навіть такими діями наші стосунки не зіпсувати, як і авторитет отця Миколи серед людей. Навпаки, з кожною такою витівкою прихожани ще більше підтримують свого настоятеля.
Таких пастырей нашей изболевшейся Ямпольщине побольше-бы…
Ми також знаємо отця Миколу, як поважну, чуйну дюдину. Багато років співпрацюємо з ним, запрошуємо на масові заходи. І ніякі наклепи не зможуть похитнути наше ставлення до нього ні як до священника, ні як до людини. Ми бажаємо йому терпіння, виваженості і духовної мудрості.
Да! Отец Николай действительно великий человек. Сколько времени его знаю, столько и помню его прекрасным, весёлым человеком, а главное готовым поддержать в любую минуту. И сейчас миссионерская деятельность священника: проповеди, лекции – очень важны современному обществу, а особенно молодёжи. НУЖНО ВОЗРАЖДАТЬ ДУХОВНОСТЬ! Отец Николай удачи Вам и Божьего Благословения.
Как подло состороны матушки было создавать страницу Соломки в одноклассниках и писать гадости на отца Николая от его имени. Зная что они дружат, я в этот бред не поверил. Последние сомнения пропали, когда я посмотрел на эту страницу ни одного друга, ни одной записи – явная подстава.
Мне по-человечески жалко людей, что пострадали от этой провокации и Николая и Александра.
Антон, бывает такое. Моя бы тоже, возможно, подобное сделала против некоторых людей, если бы умела и если бы такое можно было. И почему вы думаете что это она сделала?
К сожалению, это не только возможно, но и очень просто сделать. Все мы создаём профили в социальных сетях. Что нам стоит при этом поставить чужую фамилию и фотографию?!!! Это может сделать, кто угодно и писать гадости от чужого имени, пороча их при этом.
Но в конце концов становится понятно кто и зачем это сделал.
Редактор явно перестарался, где эти тысячи ямпольских верующих? Что-то их не видно. Зато у нас тысячи пьяниц, курильщиков. На каждой улице самогонщики. Или они тоже верующие?
Поверь, если бы не батюшка, таких бы было значительно больше. Может тебе самому не помешало бы сходить в храм, что бы не пополнить их ряды?!!!
Создан опасный прецедент, раньше таким в Ямполе даже дети не занимались. Оказывается можно с помощью интернета оклеветать кого угодно. Вопрос, что дальше?!! От чего имени будут создаваться странички в Одноклассниках, какие слухи будут запускать?!!
Сходить в храм-это не проблема. А вот жить, как там учат-сложнее.
Truth, ни капли не сложнее – скорее наоборот. Пить спиртное это вообще бред полнейший.