Невелике село Будівельне розташоване поруч з кордоном, але протягом року його мешканці чули вибухи лише у сусідніх селах. Все змінилось 26 та 27 лютого, коли росіяни з мінометів обстрілювали околицю населеного пункту.

Окупанти пошкодили магазин, житлові будинки та поранили жительку села, – розповідає місцевий житель Олександр.

«Росія? Та ось, як ви приїхали – на гору піднімаєтесь і ви її бачите. Місцями кордон з Росією проходить за 200-500 метрів від нас. Результат ви бачите – вчора нас двічі обстріляли: в обід та ввечері. Не дивлячись на те, що було розбито пів приміщення магазину, продавчиня працювала, і під час обстрілу вона працювала», – говорить чоловік.

Росіяни гатили по магазину та житловим будинкам  

Жителька Будівельного Світлана розповідає, що у неділю ворожі снаряди впали поруч з її будинком.

«Ми всією сім’єю: я, чоловік, син та синова дружина ледь встигли спуститись у підвал, як все почалось. Літало, де далі, де ближче. Як потім з’ясувалося, прилетіло в магазин та двічі нам у город. Близько, дуже близько. Мою куму поранило, але я не знаю, де вона у той час була, я про це дізналась пізно, вже о двадцятій вечора», – розповідає пані Світлана.  

Дітей відправили у місто, самі залишились в селі

Жінка розповідає, що наступного дня обстріл повторився.   

«Ми в такому місці знаходимося, що за рік і два дні чули все: над нами летіло все і , навіть, справжні ракети, але так, щоб по нам стріляли – це вперше. Це такий великий шок. Скажу за себе, ми не плануємо виїжджати, бо у чоловіка робота. Діти – студенти і вони виїхали в місто, ми їх відправили після обстрілу 26-го числа. Відправили до обіду, а після обіду знову був обстріл», – зазначає жителька села.

До звуків вибухів вже звикли

Олександр мешкає на іншому кінці Будівельного. Чоловік говорить, що у них обстріли проходять не так часто, як у сусідніх селах. А тому виїжджати не планує, навпаки, заготовляє дрова для опалення.

«Ні, не часто обстріли у нас, перший був 26 числа, а 27-го другий. Ніхто нікуди не виїжджає, всі вже звикли до цього», – говорить Олександр.  

Місцеві розповідають, що попри наближеність до кордону в селі є все, що потрібно для життя: працює магазин, регулярно курсує автобус, приїжджає «швидка допомога».

Матеріал  створено  в  рамках  проєкту  «Життя  війни»  за  підтримки Лабораторії журналістики суспільного інтересу та Інституту гуманітарних наук (Institut  für  die Wissenschaften vom Menschen).