
Завтра, 25 квітня, ямпільчани відзначатимуть Радоницю – поминальний день, який за місцевими традиціями припадає на другий вівторок після Великодня.
Так, як з цим святом пов’язано багато забобон, ми вирішили розпитати настоятеля єдиного храму Православної Церкви України в Ямпільській громаді отця Назарія, як правильно поминати померлих.
«В цей день люди зазвичай йдуть до храму, поминають померлих записками, подаючи їх на службу. А після відвідин храму люди йдуть на цвинтар. У кожному регіоні України по різному ці дні відзначають. Наприклад, у Львові та Івано-Франківську вони поминаються в неділю, тобто не у вівторок, як у нас, а після Великодня у неділю», – зазначає священнослужитель.
Отець Назарій говорить, що церква не вітає, коли люди приносять на цвинтар їжу. Говорить, що сенс свята у молитві за померлими.
«Люди завели собі забобони і несуть паски та яйця на цвинтар. Цього робити не можна, бо для покійних це не має ніякого значення. Людина, коли приходить на цвинтар, у першу чергу має помолитись над могилою покійного і запалити свічку. Це повинні робити всі члени родини, а не хтось там окремо», – говорить він.
Священнослужитель 25 квітня планує відвідати село Грем’ячка, де разом з прихожанами місцевого храму Архістратига Михаїла проведе панахиду.
«У місті Глухові я планую відвідати один цвинтар – Вознесенський, куди мене запросили люди. Там я відвідаю буквально три могилки. Потім на 11 годину я відбуваю в село Землянка, де буду в храмі служити, а на першу годину дня буду на цвинтарі в селі Грем’ячка, де буде поминання», – зазначив отець Назарій.
Жрать нужно на кладбище самому и ту еду, которую любил при жизни покойный. Чтобы он мог устами живого вкусить земную пищу. Эти попы нихрена не знают. Можно и дома жрать. Никакой разницы. Долго объяснять чтобы было понятно.
Іной, їди по курсу московського корабля!