Мешканці Ямпільського району продовжують виконувати військовий обов’язок в зоні антитерористичної операції на сході України. 4 жовтня з небезпечного відрядження повернулась вже четверта група ямпільських міліціонерів.
Начальник сектору карного розшуку капітан міліції Валерій Ходак і дільничний інспектор міліції лейтенант Віталій Алмазов пробули в зоні АТО майже місяць. Правоохоронцям довелось захищати громадський порядок в Авдіївці Донецької області, яка розташована за чотири кілометри від Донецького аеропорту.
– В зоні АТО ми з Віталієм перебували з 6 вересня у складі зведеного загону міліціонерів Сумської області, який налічував 50 чоловік, – розповідає капітан міліції Валерій Ходак. – Спочатку ми виконували бойові завдання в Червоному Лимані, а потім нас перекинули в Авдіївку, де ми разом з військовими заступали на чергування на блокпости. Кожна варта тривала по 6 годин і періодично супроводжувалась обстрілами бойовиків.
Ризикувати життям доводилось постійно, але два випадки особливо запам’ятались ямпільчанину.
– Це було під Авдіївкою, до наших хлопців на блокпості під’їхав на велосипеді місцевий житель, який розповів, що за декілька кілометрів озброєні бойовики відбирають у людей приватний транспорт, – розповідає Валерій Ходак. – Вирушивши перевірити інформацію, міліціонери наткнулись на групу терористів з батальйону «Восток», в результаті перестрілки двоє наших були поранені. На підмогу хлопцям на БТРі вирушив спецпідрозділ МВС, який ліквідував одного терориста, один терорист був поранений, ще один взятий в полон. На наступний день атаку на блокпост влаштували вже сорок терористів, які були озброєні гранатометами, але нам вдалось відбити їх атаку.
Міліціонер повернувся з Донеччини сповнений вражень, особливо його вразили зруйновані населені пункти, палаючий аеропорт та відношення місцевих мешканців до українських військових.
– По дорозі ми проїжджали Слов’янськ та Краматорськ, там все розбито та зруйновано, – розповідає капітан міліції. – Складається враження, що в цих посічених домах досі ніхто не живе. Окрім того, я бачив палаючий Донецький аеропорт, який щоденно обстрілювали бойовики, незважаючи на так званий режим перемир’я. По різному до нас відносились і місцеві жителі: одні називали «бандерівцями», а інші, навпаки, допомагали харчами. Хлопців на нашому блокпості опікала жінка Тетяна, вдова військового, яка постійно приносила їжу. Велику допомогу надавали волонтери, які теж привозили їжу, теплий одяг і навіть надихаючі листівки від дітей.