“Заслуговує гідно облаштованої могили”: історик розповів про матір М.М. Неплюєва

У Воздвиженському, на старому братському кладовищі, під покровом старих велетенських осик, поруч з могилою М.М. Неплюєва покоїться могила його матері – Олександри Миколаївни Неплюєвої.

Про це на своїй сторінці в Фейсбук написав директор музею Трудове братство М.М. Неплюєва Валерій Авдасьов

Що знаємо ми про неї?

Вона належала до аристократичного шведсько-німецького роду Шліппенбахів. Її дідом був Вольмар-Антон Шліппенбах, якого Пушкін згадує у поемі «Полтава»:

«Пальбой отбитые дружины,
Мешаясь, падают во прах,
Уходит Розен сквозь теснины,
Сдается пылкий Шлиппенбах».

У битві під Полтавою 1709р. сподвижник Карла ХІІ генерал Шліппенбах потрапив у полон до царя Петра І, і залишився в Росії. Цар призначив його членом верховного суду, дарував титул барона і помістя в Естонії.

Баронеса Олександра Шліппенбах народилась 17 липня 1827р. Її батько Микола Антонович Шліппенбах був майором Драгунського полку. В боях Вітчизняної війни 1812 року він отримав поранення і пішов у відставку. У 1838р. він трагічно загинув поблизу Арзамасу. Мати померла ще раніше.

Залишившись сиротою в 11 років, Олександра жила у домі своєї бабусі баронеси Марії Сергіївни Шліппенбах, народженої графині Мініх, правнуки генерал-фельдмаршала Бурхарда-Христофора Мініха. Виховання і освіту здобула в Санкт-Петербурзькому Єкатерининському інституті.

У 1849р. в Петербурзі вона обвінчалась з офіцером лейб-гвардії Драгунського полку Миколою Івановичем Неплюєвим (1825-1890). В 1863 році подружжя переїхало до старовинного українського міста Глухова, де чоловік служив повітовим предводителем дворянства. Тут у Неплюєвих була власна садиба, збудована у 1805р. Іваном Неплюєвим – одним з тимчасових правителів Малоросії доби російської імператриці Анни Іоанівни.

Поблизу знаходився інший їхній маєток – Ямпільський. З 1872 р. сім’я мешкає в Чернігові. М.І. Неплюєв обійняв посаду предводителя дворянства Чернігівської губернії і отримав ранг таємного радника. Олександра Миколаївна була опікункою Чернігівської жіночої гімназії та заснувала в Глухові відділення товариства Червоного хреста.

У подружжя Неплюєвих було троє дітей: Микола (1851), Марія (1853), Ольга (1859). Олександра Миколаївна була людиною високого серця. Вона духовно вплинула на формування поглядів свого сина, сповнених християнського милосердя. А в подальшому допомагала йому у створенні безоплатних шкіл і притулків для дітей простого народу.

Після смерті чоловіка в 1890р. пані Олександра переїхала разом з дочками до Ямполя, а невдовзі і до Воздвиженського і долучилася до справи життя свого сина – християнського виховання дітей та побудови особливої організації – Трудового братства. За її участі у 1891 році була заснована Преображенська жіноча сільськогосподарська школа, та відкриті сиротинці для 90 селянських дітей. На її кошти у 1910р. було куплено великий лісовий масив у Пермській губернії і створено філію Трудового братства.

Олександра Миколаївна щиро опікувалась вихованням дітей, які любили стареньку і називали її просто і ласкаво: «бабуся Саша». І це не було простою сентиментальністю.
Вона знала кожну дитину в обличчя. І для кожної дитини у неї було особливе добре слово. І не тільки слово: своє майно вона передала своїм вихованцям. Померла О.М. Неплюєва влітку 1917 року. Думається, що вона заслуговує нашої вдячної пам’яті і гідно облаштованої могили.

На фото: О.М. Неплюєва з вихованцями. Хутір Воздвиженський, 1905р

error: Content is protected !!