Коли я побачила світлину ботанічного саду Ямполя, що на півночі Сумщини, то здивувалася: як у такому маленькому селищі з населенням п’ять тисяч жителів може бути такий розкішний парк? Власне, саме через свою віддаленість та непримітність Ямполя вдалося зберегти розкішний ботанічний сад на околиці селища. Природоохоронний статус місцевого значення парк отримав у 2005 році, хоча був закладений ще у 1970-х. Зараз його площа займає 13,5 гектара, 4,5 із них засаджені квітами. На клумбах — понад дві з половиною тисячі сортів рослин, які охороняють 20 паркових скульптур. У саду зібраний повний яблуневий календар Семена Черненка — від найбільш ранніх сортів до пізніх зимових. Асортимент ботанічного саду Ямполя важко перелічити, а ще складніше уявити, що опікуються цією величезною територією юні натуралісти. Двоповерхове приміщення районної станції юннатів розташоване зовсім поруч. Діти під керівництвом своїх педагогів вирощують саджанці, формують клумби, а ще — розводять рідкісних тварин, мають перепелину ферму і власну пасіку.

ПЕРЕТВОРИЛИ ЗДИЧАВІЛИЙ ПУСТИР НА КВІТУЧИЙ САД

Якщо розпочинати розмову про Ямпільський ботанічний сад, то варто звернутися до передумов його створення, мотивації та ідей. Річ у тім, що свого часу саме на цих землях діяло православне трудове братство Миколи Неплюєва, яке не припинило свого існування і після його смерті. У 30-х роках минулого століття воно трансформувалося у перший трудовий загін природолюбів, а після Другої світової війни — у рух юннатів, які закладали шкільні ділянки, висаджували сади, озеленювали території. З цієї когорти вийшов і Григорій Іванович Шпак, учитель біології за фахом і відданий природолюб. З 1956 року він почав залучати дітей до науково-дослідної діяльності та праці. Під його керівництвом юннати висадили сад на двох гектарах і заклали сівозміну.

Досвід роботи першої в Україні станції юннатів на громадських засадах вивчався на республіканському рівні. І зважаючи на ентузіазм учителя, вищі чини, «як виняток», дозволили відкрити бюджетну районну станцію юних натуралістів. Вона почала працювати з 1 січня 1971 року під керівництвом Григорія Шпака. Через два роки, коли влада виділила під забудову станції юннатів землі, він попросив ще кілька гектарів під науково-дослідну роботу. Так юннати отримали страхітливий пустир, де до революції було господарство поміщика Білки, через це ямпільчани називали це місце «Білкиним садом». Війна теж залишила тут вирви від бомб і снарядів, які жителі селища засипали відходами і різним мотлохом. Тоді мало хто вірив, що природолюбам вдасться перетвори цей здичавілий пустир на квітучий сад. Але думка про затишний парк із різними видами рослин не відпускала.

«Усе, що ми сьогодні маємо, — це завдяки Григорію Івановичу і його великій любові до природи. Він хоч і на пенсії, але досі працює моїм заступником, контролює всі процеси, — розповідає директор Ямпільської станції юних натуралістів Сергій МЕРЦАЛОВ. — У нашому ботанічному саду зібрані рослини з усього колишнього Союзу. Посилки з насінням надходили з країн Балтії, Києва, тодішнього Ленінграда, Москви, Донецька, Мічурінська, Гатчини, Краснокутська. У 1980-х роках Григорій Іванович зібрав у Ямполі відданих природолюбів, які на чотирьох гектарах заклали «Сад миру» з квітів. Його ландшафтний дизайн зберігся по цей день. А у 1984 році, коли площа розширилася, за ініціативи доньки селекціонера Семена Черненка Катерини висадили яблуневий карликовий сад на п’яти гектарах».

ВІД ДОШКІЛЬНЯТ — ДО ДОРОСЛИХ ЗАОЧНИКІВ

Зараз Ямпільська станція юних натуралістів — це не просто екологічно-натуралістичний заклад позашкільної освіти, а науково-дослідний центр, який співпрацює із вишами та дає можливість відпрацювати наукові теорії на практиці. У поточному навчальному році станцію відвідувало 784 гуртківці, а це чи не кожна дитина селища. Починають приймати у лави юннатів із дошкільнят, а закінчують студентами ПТУ. Для дітей працюють гуртки різних напрямів. А для старших природолюбів діє навіть заочний факультет. Окрім цього, педагоги станції працюють із дітьми сільської місцевості, а це 137 дітей у шести довколишніх селах. У кожному з них створено екологічний центр, який отримує завдання, а потім команда приїздить на сесію до Ямполя і захищає свої проєкти. Усе це, як відзначає Сергій Мерцалов, дозволяє залучати дітей до екологічного руху, прищеплювати їм любов до природи і дає перші навички того, як можна працювати на землі й заробляти гроші.

«Упродовж навчання на станції діти отримують колосальний багаж знань. Вони проходять курси юного фермера, агронома, овочівника. Разом із тим опановують навички квітникарства, дизайнера, флориста. Вони не просто милуються квітами на клумбах, а знають, як їх виростити із насінини, для цього маємо власне тепличне господарство, — продовжує директор Ямпільської станції юних натуралістів. — Зараз важко уявити Ямпіль без нашого ботанічного саду. Цим шматочком землі пишаються і ямпільчани, і жителі прилеглих районів. Цікавляться тим, що в нас росте, милуються квітами. Екскурсії ми поки не проводимо, бо карантин. Але після його закінчення чекаємо у гості, бо є що показати і на що подивитися».

536 ВИДІВ І 2156 СОРТІВ КВІТУЧИХ І ДЕКОРАТИВНИХ РОСЛИН

Квіткове розмаїття Ямпільського ботанічного саду справді вражає і зачаровує водночас. Однак мало хто з відвідувачів замислюється над тим, що ця неймовірна краса, яка тішить око, — це результат невтомної праці досвідчених квітникарів станції та їхніх юних помічників. Щоб ви розуміли, на станції працює 24 педагоги. Вони ведуть 74 гуртки, займаються науковою роботою і доглядають за цією величезною територією. Саме зараз у них гаряча пора — висадка посадкового матеріалу для формування квіткових шедеврів. На клумбах 536 видів (а це 2156 тисяч сортів) квітучих та декоративних рослин! «Спекотно» і в юннатівській теплиці, де готують до реалізації п’ять тисяч саджанців квітів для прикрашення навколишніх міст та сіл. Як розповідає завідувач відділу квітникарства Світлана ПУРИС, теплиця в юннатів працює цілий рік, навіть зараз вона сповнена квітами: тут милують око тюльпани, кали, фікуси, інжир та інші сорти рідкісних рослин. За десятки років роботи в юннатах зібрана величезна кількість насіння, серед якого є і зразки власної селекції. Проте насіннєву базу щороку намагаються оновлювати, докуповуючи нові й нові сорти. Серед них одне з головних місць посідають тюльпани, яких зібрано вже 45 видів.

«Закладення квіткової зони розпочалося у 80-х роках минулого століття. Тоді ентузіасти-заочники сформували «Сад миру», окресливши його туями, — ділиться спогадами Світлана Пурис. — Основою дизайну стала алея із спіреї та кизильнику. Григорій Іванович відвідав чимало ботанічних садів, де тільки був, купував посадковий матеріал — дерева, кущі та квіти. Із ботанічного саду ім. М.М. Гришка привезли бузок. Тепер маємо щонайменше п’ять видів. Золотими руками місцевого скульптора Володимира Кириченка були побудовані казкові скульптури — гномики, лісовичок, ведмідь, декоративні вази.

Так з роками наш «Сад миру» перетворився на оазу квітів і кущів. Усе, що зберегли і примножили, — передаємо дітям. Вони працюють у теплицях, проводять дослідницьку роботу з квітково-декоративними рослинами: висівають рослини, вирощують розсаду, проводять озеленення, уквітчують територію. Квітів вистачає, але завжди хочеться чогось новенького, то, буває, купуємо насіння, щоб розширити квітковий асортимент. Головна проблема — відсутність поливу. Тобто все, що дає природа, тим ми і користуємося. Фізично полити цю територію з відра нереально. Не один рік звертаємося до районної, обласної влади, щоб забезпечили полив, але це колосальні кошти. Територія величезна».

ВЛАСНЕ МІНІФЕРМЕРСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО

Окрім квітникарства, у закладі активно займаються сільським господарством. Є навчально-дослідна ділянка, два сади, мінізоопарк, живий куточок, вольєри для утримання кулана, косулі, два приміщення з вигулом для свиней в’єтнамської породи, вольєри для утримання дикобразів, кролів та нутрій, голуб’ятня, пасіка. Не так давно з’явилася перепелина ферма та придбано інкубатор, який дозволяє розводити нові види світської птиці. Завідувач відділу сільського господарства Ямпільської районної станції Марія МОХНЕНКО відзначає, що загалом на станції понад 20 видів тварин.

«Найбільше діти люблять поратися на перепелиній фермі, яка містить приблизно 500 голів птиці. Вони і годують їх, і прибирають, і яйця збирають. Маємо невелику пасіку, там також діти залюбки займаються, бо вивчати бджільництво цікаво і корисно: бджола може багато чого навчити людину. Не так давно ми придбали інкубатор, закупаємо яйця і самі виводимо казарок, перепелів та інші види птиці, — відзначає Марія Мохненко. — Більшість тварин, які в зоопарку, потрапили до нас від людей або були подаровані. Останній випадок — жінка знайшла дитинча козулі, без мами, і принесла нам, бо вдома важко доглядати за такою твариною. Крім зоопарку, в приміщені станції облаштували живий куточок — там живуть чотири черепахи, два види папуг, амадіни, рибки, хом’яки і морські свинки. За кожною твариною закріплений відповідальний із дорослих, він слідкує за тим, щоб діти не перегодовували наших мешканців, бо приносять із дому багато смаколиків і люблять частувати їх. Взагалі теплоти нашим тваринам не бракує. Єдине, чого не вистачає їм і нам, — це фінансів. Усі кошти, які ми виручаємо від продажу розсади квітів та овочевих культур, спрямовуємо на придбання кормів для тварин. В основному заробляємо навесні, коли громади купують озеленення, а люди — розсаду. А восени влаштовуємо ярмарок, на якому діти продають усе, що ми вирощуємо, — рослини, овочі, птицю, мед. Тобто привчаємо дітей ще й до фінансової грамотності».

Ямпіль може здивувати — і своїм розкішним ботанічним садом, і первозданними краєвидами над річкою Івоткою. Свого часу саме на цих землях сформувався Новгород-Сіверський полк. Вимахували шаблею гетьман Петро Дорошенко та Дем’ян Многогрішний. А Іван Самойлович навіть створив Ямпільську сотню як одну із «засеймських» у складі Ніжинського полку. Це селище з багатою духовною історією. Свого часу в ньому діяло одночасно три храми: Спасо-Преображенський, Свято-Георгіївський та Покровський. Та всі вони були знищені, ще до тридцятих років ХХ століття. Попри велику побожність жителів до 1990 року в селищі не діяло жодного православного храму. І лише із здобуттям незалежності й утвердженням в Україні свободи віросповідань ямпільчани відновили Свято-Георгіївський храм. А у 2000-х відбудували Спасо-Преображенський храм на його історичному місці. Зараз він є однією з прикрас цього маленького, але затишного містечка із добрими людьми.

Олеся ШУТКЕВИЧ, «День», фото надані Ямпільською станцією юннатів

Туроператор https://zolotoy-kompas.ru/tury_iz_permi предлагает своим клиентам самые интересные и комфортные туры из Перми. С помощью этой замечательной туристической компании вы можете ярко и незабываемо провести свой отпуск или любой выходной или свободный день, ведь к вашему вниманию тут представлено огромное количество туров по России.

Туры от zolotoy-kompas.ru порадуют вас, как своей ценой, так и своим качеством. Поездка с этой компанией обязательно запомниться вам надолго и будет дарить ещё много приятных воспоминаний.

10 thoughts on “Розкішний парк у маленькому селищі: газета “День” написала про Ямпільський ботанічний сад

    1. Можливо,настав час осмислення нашого історичного минулого,нашого українського козацького походження.Ми спадкоємці і козацької слави і носії любові до нашої землі.Це могутній генетичний код від Воздвиженського трудового братства М.Неплюєва до ботанічного саду Г.Шпака!Відновлюємо нашу історію,наш край,нашу мову!Не дамо знищити історичніі пам’ятки культури такі,як стіна бувшого мехзаводу.Наш старенький будинок культури!У нас є чим гордитися!

      1. Також з Ямполя
        Странно что у вас земли Северщины только с козаками украинскими, мовой украинской и землей украинской ассоциируются? Звучит как пропаганда.

        1. Александр.Сіверська земля,або Сіверщина,колиска зародження Київської Русі./Вікіпея. / Спадкоємцями Київськоі Русі є ми-українці.Це набагато більше,як
          пропаганда

  1. И тут Неплюева приплели) Юннатское движение в эти же годы зародилось и бурно развилось по всему Союзу Советских Социалистических Республик. Это государственная политика была такая в СССР.

    1. Санті.Союз сов соц респуб.Знову ссср.Задовбав вже!Не існує!Тільки у твоєму совковому хворому мисленї.

      1. О, местный многоликий примчался)) Уймись, болезный. Я ж тоже могу ники менять))

Comments are closed.

error: Content is protected !!