🔴  За 90 років населення Ямпільського району скоротилось в 2,3 рази

За 64 роки радянської влади населення нашого району скоротилось майже на 16 тисяч 300 осіб, за 29 років незалежності – ще на 14 тисяч 700 чоловік

Зараз в це важко повірити, але в 1927 році на території сучасного Ямпільського району проживало 53 тисячі 656 чоловік. Для порівняння, за переписом 1989 року в районі було близько 37 тисяч 300 мешканців, а на початок 2020 року залишилось лише 22 тисячі 600.  

До редакції Ямпільського інформаційного агентства потрапила книга «Список населених місцевостей Глухівщини», яка в 1927 році була видана Глухівським Округовим Статистичним Бюро. На той момент Ямпільський район входив до Глухівської округи. Тож, видання містить детальний опис кількості населення та його національного складу не лише Ямпільського району вцілому, а і кожного його найменшого населеного пункту.

Згідно з даними Глухівського Округового Статистичного Бюро, в 1927 році в Ямпільському районі проживало 49 тисяч 879 осіб. Але, як відомо, в 1930 році до Ямпільського району приєднали Степнівську сільську раду, яку до того – в 1927 році об’єднали з Дупликівською сільрадою. Тож, якщо до населення тогочасного Ямпільського району додати населення Стенівської і Дупликівської сільрад колишнього Хільчанського району, то можемо стверджувати, що населення території, яку зараз охоплює сучасний Ямпільський район, в 1927 році становило 53 тисячі 656 осіб.

Цікаво, що в 1927 році Ямпільський район був розділений на 22 сільські ради (для порівняння: до 2016 року на Ямпільщині було 16 місцевих рад, з 2017 року – 14, з 2021 року залишиться 3).

Адміністративний центр району знаходився в Ямпільській сільраді, яка об’єднувала 18 населених пунктів і мала 4 973 мешканців, 4 869 з них були  українцями, 79 – росіянами, 10 – євреями і 15 представляли інші національності. В містечку Ямпіль тоді мешкало 4326 людей, в хуторі Бродок – 11, на Будці №535 – 6, на Будці №536 – 8, в Гаєвому – 18, в Лісовій сторожці №14 – 2, в Лісовій сторожці №17 – 2, в Лісовій сторожці № 6 – 1, в Лісовій сторожці № 3 – 1, в Лісовій сторожці – 1, в Негодиному хуторі – 41, в х. «Октябрь» – 92, в Прудищах – 159, в Ростові – 159, в х.Савченків – 30, в Селищі – 16, в Сарановому – 67, в Чижиковому – 33.

В Антонівській сільраді мешкало 1 942 людини, 938 з них були українцями, 1004 – росіянами. До сільради входила  Антонівка з населенням 1 865 мешканців, поселення ІІІ Комінтерн – 69 мешканців та хутір Своехотів, де проживало 8 людей.

Білицька сільрада мала 1 688 осіб населення: 1671 українців та 17 росіян. В самій Білиці проживало 1061 особа, на Базилівщині – 119, в Балутівці – 39, в х. Брод – 14, на Будці №525 -1, Будці №531 – 9, в хуторі Галушкин – 33, в х. Єрижкин – 38, в Неплюево – 20, в  Олександрівському – 275, в хуторах Перешивалів – 13, Рудня – 66.

Гиринська сільсрада складалась з одного села Гириного, де проживало 875 людей, 865 були українцями, 9 росіянами, 1 – іншої національності.

Населення Гремяцької сільради становило 2 845 осіб: 2681 українців, 136 росіян, 8 – інших національностей. Населення Гремячки було 1423 особи, Воздвиженського – 694, Говорунового – 212, На Висоцькім проживало 8, в Окопі – 158, в Олиному -168, в Рогозках -5, в Сороковому Клині – 69, Туранівці – 80, в Шістці – 28.

Демянівська сільська рада складалась з одного села і мала 687 чоловік населення: 12 українців та 675 росіян.

Дорошівська сільрада була населена 1 464 людьми: 1394 українцями, 47 росіянами, 23 людьми інших національностей. В Дорошівці мешкало – 326 осіб, в х. Дорошенків – 228, в Касинському -125, в Лісовій строжці №32 Кремлянської дачі – 8, в Лісовій строжці №35 Кремлянської дачі – 4, в х. Палащенків – 452, в х. Романьків – 125 , в х. Симонівка -196.

В Журавській сільраді було 2067 мешканців: 2441 українець, 134 росіян, 9 євреїв та 23 людей інших національностей. В самій Журавці мешкало 2 294 людини, в Будці №518 – 3, в Довжику – 228, на х. Лиса Гора – 59, в Петровському – 23.

В той час Імшанська сільрада була окремою від Ямполя і мала 1296 осіб населення: 1257 українців, 30 росіян, 7 євреїв та 2 представників інших національностей. Населення Імшани було – 971, Лісопильний завод населяло 47 людей, Лісову стор.кв. №8 – 5, Узківська Дуброва мала 94 особи населення, залізнична станція Янпіль – 48 чоловік, поселення Янпіль – 131.

Княжицьку сільраду населяло 1992 осіб (1984 українців, 7 росіян, 1 інших). Населення Княжич було 1589 чоловік, Веселого Гаю – 194, Орлів Яру – 151, Сагайдачного – 58.

Що стосується Хутору Михайлівського, то він був поділений на робітниче селище та сільську раду. В селищі Хутір Михайлівський проживало 2 828 осіб (1 568 чоловіків та 1260 жінок). Серед них було 1618 українців, 915 росіян, 185 євреїв та 110 інших. Окремо наводяться данні Хутір Михайлівської сільради, де мешкало 1382 осіб (1189 українців, 180 росіян, 4 євреїв, 9 інших) На Водокачці мешкало 2 людини, на Вугільній печі – 14, на Кандибівці І – 44, на Кандибівці ІІ – 46, на Кандибівці ІІІ – 149, на хуторі Лавриненків – 5, Лісова строжка Свіської дачі мала 7 чоловік населення, Лісова сторожка Кремлянської дачі – 7, Недбаївка – 82, Юрасівка -1024.

Окремо виділимо Марчихино-Будську сільраду, яка тоді була найбільшою на території Ямпільського району. Як відомо, до 1923 року Марчихина Буда сама була центром волості. В 1927 році на території цієї сільради мешкало 6523 людини (6409 українців, 101 росіянин, 11 євреїв, 2- інших). В самому містечку Марчихина Буда було 5758 мешканців, Лісова сторожка мала – 5, х. Ратушний – 13, д. Руденка – 747.

Миктівську сільраду заселяло 1 152 осіб (1137 українців, 13 росіян, 2 інших). В самій Микитівці мешкало 857 осіб, Вознесенська мала 79 мешканців, Даль – 53, Протопопівка – 98, х. Сонний – 65.

Орлівська сільрада мала 2491 осіб населення: 2444 українців, 33 росіян, 4 євреїв та 10 представників інших національностей. В с. Орлівка мешкало 2239 чоловік , в х. Дарикин – 82, в х. Дриборів – 49, в х. Коників – 10, на Лісовій сторожці Свеської дачі №55 – 3, в Ржаному – 101, Чухаркиному – 7.

Поліївська сільська рада мала 2 259 осіб населення (2250 українців та 9 росіян). В Поліївці жило 2 134 людини, в х. Гутка – 123, на Лісовій сторожці кв. №29 – 2

Окремою від Марчихиної Буди була Родіонівська сільрада, де мешкало1447 людей:  849 українців та 598 росіян. Населення Родіонівки було – 751, Ломльонки – 368, х. Лемеш – 88, Микитського – 240

Степанівська сільрада мала у складі лише одне село з населенням 464 особи: 463 українці, 1 – росіянин.

Свеса, аналогічно до Хутору Михайлівського, поділялось на робітниче селище та сільську раду. В селищі мешкало 1265 осіб (622 чоловіків та 643 жінок). Більшість мешканців були українцями – 1091 осіб , росіян було 138, євреїв – 12, 24 – інших національностей. А Свеська сільрада мала 85 осіб населення: 73 українці і 10 росіян. В Артемовському мешкало 37 людей, в Гаті – 9, в Стружці – 3, в Шевченківському – 36.

Усківська сільрада, до якої входив лише Усок, мала 2 339 мешканців: 2326 українців, 11 росіян та 1 єврея.

Хохлівська сільрада (це село пізніше перейменували на Зорине) мало 1052 мешканців:  1047 українців, 3 росіян та 1 представника інших національностей. В Хохлівці мешкало 806 осіб, в п. Дубрівка – 131, в х. Дубрівка – 28, в х. Желанний – 27, в х. Захарів – 3, в х. Сонне (Калмаків) – 44, в х. Чорний ліс – 13.

Чуйківську сільраду населяло 2597 осіб: 2317 – українці, 275 – росіяни, 5 – інші. В самій Чуйківці мешкала 2341 особа, в Лісовій сторожці №9 – 5, в Лісовій сторожці №10 – 5, х Об’єднаний – 207, в х. Четвертинівка – 39

Шатрищенська сільрада мала 3626 осіб населення: 3410  українців, 191 росіян, 11 євреїв та 14 інших. В Шатрищах мешкало 3195 людей, в Деражні – 169, в х. Лунів – 150, в Паперні – 86, в Скабичевському – 92, в х. Шевченків – 34.

Не можемо не виділити і Дупликівську та Степнівську сільради Хільчанського району, які вже в 1927 році об’єднаються і в 1930 році перейдуть до складу Ямпільського району.  

В Дупликівській сільраді мешкало 869 людей, всі які були українцями. Населення Дупликівка складало 785 осіб, хутору Дубровний – 9, х. Залізниця – 4, х. Озерний – 16, х. Пугачів – 55.

В Степнівській сільраді було 2 908 осіб населення: 2902 українця, 3 росіянина та 3 інших. В Степному було 2001 мешканець, в х. Бичиха – 49, в Деряжні – 44, в х. Курган – 66, в х.Майський – 66, в Мачулищах – 4, в х. Ново-Покровський – 71, в х. Поляна – 83, в Фіофілівці – 470, в х. Церковище – 54.  

З перерахованого вище можемо зробити висновок, що в 1927 році населення Ямпільського району було більш ніж в 2,3 рази більшим за сучасне. За 64 роки радянської влади населення нашого району скоротилось майже на 16 тисяч 300 осіб, за 29 років незалежності – ще на 14 тисяч 700 чоловік. Ці данні повністю спростовують популярне твердження, що демографічна криза на Ямпільщині розпочалась лише після 1991 року.   

13 thoughts on “🔴 За 90 років населення Ямпільського району скоротилось в 2,3 рази

  1. Скорочення населення, само вінувато населення, як на мою думку 30 років є донором крові, а по довідки № 003038 від 05.08.20 був на обстеженні Київського міського центру переліванії крові, раніше Дорожна станція перелівання крові Південно-Західної зализниці. По правилам карантину не можна вибор крові, кровоіспускання ще давніх часів лікувало гипертанію. Медични заклади району, не допоможуть особи зробити відбир крові. Боритеся- поборимо .Т.Г.Шевченко.

    1. Огромное спасибо за информацию! Интересно , почему в Антоновке много россиян ?

  2. Жители Степного/кто-то придумал это абсурдное название для Юриновки и Дупликовки/ не украинцы ,а литвины.Имели свой язык и обычаи.

  3. Цікаве джерело. Але при поверховому огляді помітив деякі невідповідності. Наприклад: пропав хутір Рождественський з понад 200 мешканцями. За моїми даними у 1932р. в селі Окоп налічувалось 26 дворів і жило 135 людей, 68 з яких були діти. А у книжці значиться, що у 1927р. в Окопі числиться аж 158 людей.

  4. Очень интересно! Офигел от того, сколько жило в Марчихиной Буде! Да и по селам типо Белицы.

  5. Обращайте внимание, что данные в книге указаны уже после первого голодомора (1921-1923), но ещё до второго (1932-1933) как мы знаем, второй был куда трагичнее первого ! Много людей умерло, много мигрировало.. Вот бы взглянуть на данные 1915, 1935 годов. А в 1937 уже начался кровавый терор, когда каждый первый был врагом народа и отправлялся в сибирь, многие не вернулись в родные места, а переехали в другие города после ссылки, многие остались там навечно.

    1. А если бы вы увидели данные после 1945 года, удивлению не было бы придела…

  6. Людоньки, що ж це діється. Шановна редакція хоче сказати, що за 60 років кляті комуняки загеноцидили 16,5 тс. наших земляків, а за 30 років незалежності їх поменьшало на 15 тс. І наскільки меньше нас стане через 30 років. Я ЗАПЛУТАВСЯ. Колиж розпочався геноцид у 1917-1918 чи у 1990-1991 роках.

  7. Алексландре, не треба плутатись.Разам з главврачем,ознайомтесь з поняттям”урбанізація”.

    1. Всплеск урбанизации пришёлся на 1930-е – 1960-е годы. Так, к сведению.

    2. Аааа Пане Гріне. Я зрозумів. Урбанізація це коли на 4-6 померлиз осіб лише 1 народжена. Будь ласка не зупиняйтесь розкажіть мені ще про “трудову міграцію”.

Comments are closed.