23 лютого в Шостці прощались з уродженцем Ямполя Русланом Тарасенком, який 17 лютого загинув на Донеччині.
Заступник командира військової частини Максим Радюк розповідає, що Руслан потрапив під артилерійський обстріл разом з шосткинцем Андрієм Ревою. Прощання з двома загиблими військовими відбулось на центральній площі міста.
-Руслан Тарасенко та Андрій Рева проходили службу у нашій військовій частині. Руслан служив з першого дня заснування військової частини, а Андрій Рева долучився до нас з першого дня війни. Разом вони служили у одному підрозділі і разом прийняли бій в районі Бахмута. Загинули разом, захищаючи всіх нас, прикривши всю Україну. Вони не відступили з позицій, хоробро виконали свій обов’язок.
Шосткинчанин Віктор говорить, що добре знав Руслана Тарасенка. До 2015 року чоловіки разом працювали на виробництві, а після підтримували дружні стосунки.
-З Русланом ми працювали разом на молококомбінаті, він завжди веселий був. Часто телефонували один одному, у гості заходили, сусідами були. Його цікавила воєнна справа, скажу так.
Прийшов попрощатись з колишнім колегою і Микола. Чоловік говорить, що у вільний Руслан займався розкопками.
-Нормальний був хлопець. З самого початку займався пошуком артефактів. Може, щось воєнне шукав по полям, капав.
Разом з Русланом шосткинці проводили у останню путь і Андрія Реву. Чоловік багато років пропрацював оператором телекомпанії «Телеком Сервіс», а рік тому приєднався до Територіальної оборони, – розповідає директор компанії Ольга Фірсик.
-Андрій пропрацював у нашій компанії майже 20 років. Прийшов оператором і по щаблю дійшов до заступника директора з технічних питань. Він був дуже талановитим, дуже здібним, у нього були золоті руки і він міг полагодити будь-яке обладнання. Я говорила, що так як він міг з нічого набрати відеоряд і зробити це якісно, то я таких фахівців на своєму шляху ще не зустрічала. Він зовні був ніби суворим, але насправді добрячок-добрячок: завжди підтримає, пожартує. Для кожного з нас він залишиться у серці, він для нас справжній герой.
Житель Шостки Михайло говорить, що добре знав Андрія Реву, який працював поруч з його будинком.
-Це була гарна доброзичлива людина, я ніколи не чув від нього жодного грубого слова і не бачив, щоб він був роздратований. Людина просто світилась добротою. Такі люди дуже рідко бувають.
Прийшла попрощатись з Андрієм і Олена. Говорить, що поважала чоловіка за його професійну роботу.
-Дуже добра скромна людина. Посмішка у нього дуже добра, я сьогодні прийшла з ним попрощатись. Хочеться скоріше перемоги, щоб в Шостці було якнайбільше патріотів України.
