Священик з міста Калуш Івано-Франківської області отець Володимир приїхав на північ Сумщини, щоб очолити храм Православної церкви України в одній з прикордонних громад.

Сьогодні отець Володимир розповів журналістам Ямпільського інформаційного агентства про те, чому прийняв запрошення вирушити у далекі краї, та як тепер проводить служби під звуки вибухів.

«Коли я отримав запрошення поїхати у ваше місто, то перше, що зробив – це подивився локацію в гуглі і зрозумів, що це червона крапочка поряд з кордоном. Звичайно, що родина і, зокрема, дружина сказали, що це, мабуть, якась авантюра. Але день молитви дав мені відчути, що на душі моїй спокій, а значить така Божа воля і треба їхати», – розповідає священик.  

За його словами, він розумів, що поїздка буде важкою, але вкрай необхідною. Зокрема, на неї його надихнув Єпископ Сумський і Охтирський Мефодій.

«Він сказав, що якби у нашому краї була духовність та патріотизм, то ворога тут не було б. Я повністю з ним погодився і сказав: «амінь, Владико». І справді, служіння у храмі розпочиналось з 5-6 прихожан, наступного разу було 10-12, а вчора прийшло 15-17 людей. Виглядає так, що йде рух, йде зростання».

Щоправда, священнослужителя вразив неймовірної краси храм, якого він просто не очікував побачити у прикордонному регіоні.

«Я ділився зі своїми земляками, духовними братами і вони питали, чи не жартую я, чи це не є фотошопом. Я відповів, що це і справді є так. Але він потребує догляду і на одних людських плечах його буде важко підіймати, тут справді потрібна команда, але це не просто, адже край у нас такий напружений, вчора я знову чув вибухи».

Отець Володимир мріє, що через рік храм буде заповнений людьми. Хоча і визнає, що шлях до цього буде довгим і непростим.

«Людське бажання є, щоб вже через рік ми стояли в цьому храмі, як у тому храмі, у який я колись прийшов вперше – «як шпроти у банці».  А головне – люди тут спраглі чути, переживати і приймати Господа. Така моя мрія, а коли вона виповниться – Бог знає».

Але і зараз, коли у храмі ще небагато людей, він вважає свою місію надзвичайно важливою, адже його зусиллями мешканці прикордоння мають змогу молитись рідною мовою і просити Бога про захист для наших військових.

«Служби проходять виключно українською мово, адже наш задум, як сказав владика Мефодій, щоб ми відродили  і духовне, і патріотичне життя. Боротись зі злом, яке нас хоче отруїти, знищити, його ж методами немає жодного сенсу, це як підливати масла у вогонь, а ми маємо знайти ту воду, яка погасить це полум’я. Це вода Святого Духа, яка буде виливатись із наших християнських сердець молитвами і ділами праведності. Кожну службу ми маємо інтенції, які люди приносять на Божественну літургію, є окрема молитва за наших воїнів з проханням, щоб Господь їх оберігав, надихав, давав міцності і мужності стояти в обороні і захисті нашого краю».