🔴 📺 Був поранений снайпером і 8 місяців боровся за життя. В Орлівці попрощались з Олексієм Федоровим

В Орлівці віддали данину пам’яті 42- річному прикордоннику Олексію Федоровому, який помер після важкого поранення

Олексій виконував бойові завдання неподалік Соледару, де його підрозділ протистояв ПВК «Вагнер», – розповідає начальник прикордонної застави «Свеса» Олексій Островський

«Олексій Федоров віддав службі в Державній прикордонній службі більше 20 років. Починав службу в Сумському прикордонному загоні на відділі прикордонної служби «Середина-Буда», а після того, як розпочалась антитерористична операція, поїхав захищати кордони нашої держави в зону АТО. З 2016 року виконував завдання в зоні бойових дій, спочатку в Луганському, а потім в Лисичанському прикордонному загоні, де і зустрів повномасштабне вторгнення Росії в Україну. Воював в найбільш гарячих точках – Соледарі, брав участь у боях з ПВК «Вагнер». Був поранений кулею снайпера, тривалий час проходив лікування, всі сподівалися, що він одужає, але від отриманих поранень він помер. За результати виконаних завдань, за мужність та героїзм Олексій отримав Орден За мужність ІІІ ступеня».

Староста села Орлівка Володимир Гончаров розповідає, що був сусідом військового, а тому знав його з дитинства.

«Він виріс у нас на очах, нічим не відрізнявся від інших хлопців: бігав, стрибав. Я ніколи навіть не думав, що він стане військовим. Завжди був таким ввічливим, що попросиш – допоможе. В цьому році прийшла звістка, що він поранений. Йому давали десять відсотків, що він буде жити, але він був налаштований оптимістично після операцій. Хотів переобладнати автомобіль на ручне управління і хоч ноги не ходили, але хотів їздити, щоб допомагати вдома. Але щось пішло не так і він помер. У нього залишились брат, сестра і три доньки».

Побратим військового Олексій Бурлаков приїхав попрощатись з Олексієм з селища Вороніж. Чоловік розповідає, що вони разом служили в Станиці Луганській.

«Служив з Олексієм в Станиці Луганській, він мені запам’ятався сміливим, відданим, доброзичливим, він завжди приходив на допомогу. Дуже шкода родину, що діти залишились без батька, мати – без сина. Я теж був пораненим і їздив по госпіталях. Оце дізнався, що він у лютому був поранений, що у нього відмовили нирки, а два дні тому мені написали, що він помер».

Поховали Олексія Федорова на кладовищі села Орлівка.   

error: Content is protected !!