«Жива бібліотека» та дискусія на суспільно важливі теми. Так своє свято в умовах війни відзначала ямпільська молодь. Ямпільчанка Крістіна Козуб говорить, що вони з друзями довго готувались до святкування Дня молоді.
«Якщо б не війна, то, звичайно, хотілося б чогось більш масштабного, але через війну ми не можемо це собі дозволити. Зараз у нас проходять дебати на різноманітні дискусійні питання між молоддю та людьми старшого віку. Піднімаються теми, які переважно стосуються війни: чи можна зараз проводити якісь заходи більш масштабні, чи зараз не до цього. Якісь інші теми, які зараз найбільше турбують наше суспільство».
Завідуюча молодіжним центром «Дім» Катерина Марчук розповідає, що місцева молодь намагається жити активним життям навіть в умовах постійних повітряних тривог. У минулому році вони обладнали собі безпечний простір у підвалі одного із закладів селища.
«Те, що повітряні тривоги у Сумській області почастішали, нас не зупиняє, адже ми можемо проводити заходи в безпеці. Наприклад, сьогодні у нас буде дискотека, здавалось би, не можна слухати гучну музику і збирати багато людей, але ми це можемо робити, адже ми будемо у сховищі. Ми дивимось фільми, як в молодіжному центрі, так і у сховищі на великому екрані. Зазвичай приходить близько 20 людей»
Директорка центру культури та дозвілля Любов Гарбузенко розповідає, що формат відзначення свята молодь обирала самостійно.
«12 серпня відзначається і Всеукраїнський, і міжнародний день молоді, тому цей захід був приурочений саме до цієї дати. А ще другий рік, як у нас на базі нашого центру створений молодіжний центр «Дім». Ми з дітьми збирались неодноразово на наради з питанням, як будемо відзначати це свято. До речі, дебати та «жива бібліотека» — це ідея виключно наших дітей з молодіжного центру, саме вони були ініціаторами, а я тільки допомогла це все зорганізувати».
Художній керівник центру Альона Петракова розповідає, що двері молодіжного центру громади відкриті для всіх. Тут раді і школярам, і студентам.
«Ми намагаємося залучати всю молодь нашої громади. У нас є свої канали, через які ми спілкуємося, передаємо інформацію. Сюди приходять діти, молодь, ті, які дійсно хочуть чимось займатися, щось робити, брати участь у проєктах, чи в якихось заходах. Переважно це школярі 8, 9, 10 та 11 класів, але є і студенти, які були учасниками в минулому році, а зараз вже стали студентами. Вони все одно приходять і спілкуються з меншими своїми друзями».